Антон (король Саксонії)

король Саксонії

Антон I Прихильний (нім. Anton der Gütige; нар. 27 грудня 1755 — пом. 6 червня 1836 року) — 2-й король Саксонії в 18271836 роках. Повне ім'я Антон Клеменс Теодор Марія Йосиф Йоганн-Євангеліста Йоганн-Непомук Франц Ксавер Алоїз Януарій.

Антон I Прихильний
нім. Anton der Gütige
Антон I Прихильний
Coat of Arms of the Kingdom of Saxony 1806-1918.svg
2-й король Саксонії
1826 — 1836
Попередник: Фрідріх Август І
Наступник: Фрідріх Август II
 
Народження: 27 грудня 1755(1755-12-27)[1][2][…]
Дрезден, Священна Римська імперія[4]
Смерть: 6 червня 1836(1836-06-06)[1][2][…] (80 років)
Pillnitzd, Дрезден, Німецький союз
Поховання: Дрезденський собор
Країна: Саксонія і Королівство Саксонія
Релігія: Католицька церква
Рід: Веттіни
Батько: Фрідріх Крістіан I
Мати: Марія Антонія Віттельсбах
Шлюб: Princess Maria Carolina of Savoyd і Марія Терезія Австрійська
Діти: 1 син і 3 доньки
Нагороди:
орден Білого Орла Knight Grand Cross of the Order of Saint Ferdinand and of Merit Order of the Rue Crown Військовий орден Святого Генріха Орден Заслуг (Саксонія) Орден Золотого руна орден Святого Януарія

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Саксонський принцРедагувати

Походив з Альбертинської лінії Веттінів. Третій син Фрідріха Крістіана I, курфюрста Саксонії, та Марії Антонії (доньки Карла VII Вітельсбаха, імператора Священної Римської імперії). Народився 1755 року в Дрездені. Виховувався в католицькому дусі. Після смерті батька у 1763 році не отримав якихось володінь. Також не допускався до керування державою. Тому зосередився на вивченні генеалогії, також захоплювався музикою.

1781 року оженився на представниці Савойського дому. 1782 року дружина померла від віспи. 1787 року пошлюбив представницю Тосканських Габсбургів. 1806 року стає офіційним спадкоємцем королівства Саксонія.

КорольРедагувати

Після смерті брата Фрідріха Августа I 1827 року став королем Саксонії. З боку Пруссії йому було запропоновано обміняти королівство на Прусський Рейнланд, проте Антон відмовився.

1830 року під впливом Липневої революції у Франції почалися заворушення в Лейпцигу і Дрездені. Тому Антон I спочатку зробив свого небожа Фрідріх Август (сина брата Максиміліана) принцом-співрегентом. Після нового спалаху заворушень погодився прийняти нову конституцію, що сталося 4 вересня 1831 року. Саксонія стала конституційною монархією, отримала законодавчу владу (двопалатний ландтаг) та відповідальний перед ландтагом уряд.

1833 року погодився на вступ Саксонії до Німецького митного союзу, що сприяло розвитку торгівлі, промисловості та транспорту.

Помер 1836 року. Йому спадкував небіж Фрідріх Август II.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Марія Кароліна, донька Віктора Амадея III Савойського, короля Сардинії.

Дітей не було.

2. Дружина — Марія Терезія, донька Леопольда II Габсбурга, імператора Священної Римської імперії.

Діти:

  • Марія Людовіка (1795—1796)
  • Фрідріх Август (1796)
  • Марія Йоганна (1798—1799)
  • Марія Терезія (1799)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Quinger, Heinz (1999). Dresden und Umgebung: Geschichte, Kunst und Kultur der sächsischen Hauptstadt. Mair Dumont Dumont. p. 319. ISBN 3-7701-4028-1
  • Tischner, Wolfgang: Anton 1827—1836, in: Kroll, Frank-Lothar (Hrsg.): Die Herrscher Sachsens. Markgrafen, Kurfürsten, Könige 1089—1918, München 2013, S. 223—236.