Вікіпедія

Антон Урбан

чехословацький футболіст і тренер

Антон Урбан (словац. Anton Urban, 16 січня 1934, Кисак — 5 березня 2021[3]) — чехословацький футболіст і тренер. У складі чехословацької збірної виграв срібну медаль на Олімпійських іграх 1964 року в Токіо.

Ф
Антон Урбан
Особисті дані
Народження 16 січня 1934(1934-01-16)[2]
  Кисак, Кошиці-околиця, Кошицький край, Словаччина
Смерть 5 березня 2021(2021-03-05)[1] (87 років)
Громадянство  Чехословаччина
 Словаччина
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1947–1953 Чехословаччина «Слован» (Братислава)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1953–1954 Чехословаччина «Слован» (Братислава) 18 (1)
1954–1955 Чехословаччина «Кржидла власті»[cs] ? (?)
1956 Чехословаччина «Червена гвезда» (Бр.)[cs] 18 (0)
1957–1968 Чехословаччина «Слован» (Братислава) 247 (3)
1968–1969 Австрія «Ваккер» (Інсбрук) 18 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1954–1957 Чехословаччина Чехословаччина U-23 4 (0)
1956–1962 Чехословаччина Чехословаччина Б 12 (0)
1959–1964 Чехословаччина Чехословаччина (ол.)[en] 20 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
? Чехословаччина «Слован Б» (Братислава)
? Чехословаччина «Червена гвезда» (Бр.)[cs]
1974–1981 Чехословаччина «Петржалка»
1981 Чехословаччина «Слован» (Братислава)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Антон Урбан приїхав до Братислави з Кисака після Другої світової війни, де став грати за місцеву команду «Братислава» (нині — «Слован»)[4]. Після гри за молодіжні та резервну команду, Урбан дебютував в першій команді у сезоні 1953 року у віці 19 років в грі проти «Локомотиву» (Кошице)[5]. У тому сезоні захисник провів ще три матчі.

Після 14 ігор у сезоні 1954 року він був відправлений в Оломоуць восени того ж року, і проходив там військову службу у клубі другого дивізіону «Кржидла власті» (Оломоуць)[en], за який грав у 1955 році. На початку 1956 року Урбана перевели до клубу «Червена гвезда» (Братислава)[cs], де він продовжив військову службу і провів 18 ігор у вищому дивізіоні.

Навесні 1957 року Урбан повернувся до «Слована». Тренер Леопольд Штястний, який не хотів через нового гравця змінювати зіграну лінію оборони команди, використовував Урбана в півзахисті, а іноді навіть у нападі. Атлетичний, швидкий і сильний Урбан зміг добре себе проявити і там. Згодом він став основним гравцем «Слована» на позиції правого захисника і залишався ним близько десяти років.

Зі «Слованом» Урбан тричі вигравав Кубок Чехословаччини у 1962, 1963 і 1968 роках, а у сезонах 1956, 1959/60, 1963/64, 1966/67 та 1967/68 зі своєю командою посідав друге місце у чемпіонаті, але так і не здобув чемпіонського титулу — з 1949 по 1951 рік, коли «Слован» завоював свої перші три титули, Антон ще грав за «молодіжку», у 1955 році він проходив військову службу, а в 1970 році, коли «Слован» завоював свій п'ятий титул, Урбан уже завершив кар'єру.

Загалом Урбан провів 283 гри у вищій чехословацькій лізі, забивши чотири голи. Він також провів десять матчів у Кубку володарів кубків за «Слован».

Після десятиліття в лавах братиславського «Слована», словак приєднався до «Ваккера» (Інсбрук) в австрійській Бундеслізі на сезон 1968/69. Урбан провів 18 ігор у чемпіонаті за тірольців, а також три кубкові[6] і одну гру в єврокубках — 10 вересня 1968 року в матчі першого раунду Кубка ярмарок проти «Айнтрахта» (Франкфурт), яка завершилась з рахунком 2:2[7].

Національна команда ред.

Хоча Урбан був стабільно основним гравцем одного з провідних клубів Чехословаччини в 1950-х і 1960-х роках, Антон ніколи не грав за національну збірну Чехословаччини. Хоча його кілька разів викликали, він так і не вийшов на поле.

Натомість у складі олімпійської збірної Чехословаччини Урбан був учасником Олімпіади 1964 року в Токіо[8]. На турнірі він був капітаном, зіграв у всіх шести іграх і допоміг команді здобути срібні нагороди[9].

Тренерська кар'єра ред.

Після повернення з Австрії Урбан спочатку працював тренером у резервній команді «Слована», а потім тренував «Червену гвезду» (Братислава).

У 1974 році він перейшов до тодішнього клубу другого дивізіону «Петржалка», з яким вийшов до вищого дивізіону в сезоні 1980/81. Потім недовгий час працював головним тренером у братиславському «Словані». З 1992 по 1996 рік був генеральним секретарем «Слована».

Помер 5 березня 2021 року у віці 87 років[10].

Титули і досягнення ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Zomrel Anton Urban, legenda Slovana Bratislava aj slovenského futbalu
  2. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  3. ↑ Zomrel Anton Urban, legenda Slovana Bratislava aj slovenského futbalu
  4. ↑ Jubilant Anton Urban oslavuje 80-ku: Slovenský futbalový zväz. web.archive.org. 27 лютого 2015. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 28 червня 2022.
  5. ↑ Strieborný futbalový kapitán Anton Urban sme.sk vom 16. Januar 2004. Abgerufen am 27. Februar 2015, slowakisch.
  6. ↑ urban. web.archive.org. 27 лютого 2015. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 28 червня 2022.
  7. ↑ Messestädte-Pokal 1968/1969 «1. Runde» FC Wacker Innsbruck — Eintracht Frankfurt 2:2 weltfussball.de, abgerufen am 27. Februar 2015.
  8. ↑ Olympic Football Tournament Tokyo 1964 - Czechoslovakia - Overview - FIFA.com. fifa.com. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 21 червня 2022.
  9. ↑ Tasr (6 березня 2021). Bol kapitánom Slovana i československej reprezentácie. Zomrel Anton Urban. Správy RTVS (sk-SK) . Процитовано 28 червня 2022.
  10. ↑ Slovenský futbal prišiel o legendu: Zomrel Anton Urban († 87), kapitán strieborného tímu z Tokia. Nový Čas (словац.). 5 березня 2021. Процитовано 28 червня 2022.

Література ред.

  • Jozef Kšiňan: Olympijský kapitán. In: Futbalmagazin, Marec/2004, XII. ročník, S. 20–21.
  • Luboš Jeřábek: Československý fotbal v číslech a faktech. Olympia, Praha 1991, ISBN 80-7033-098-8.
  • Luboš Jeřábek: Český a československý fotbal. Grada Publishing, Praha 2007, ISBN 80-247-1656-9.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антон_Урбан&oldid=42071198