Антоні Бещад
Антоні Бещад (нар. 10 березня 1915, Недзвяда, пом. 1 лютого 1980, Краків) — польський скульптор.
| Антоні Бещад | |
|---|---|
| Народився |
10 березня 1915[1] Недзьвяда, Ґміна Ропчице, Ропчицько-Сендзішовський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
1 лютого 1980 (64 роки) Краків, Польська Народна Республіка |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Краківська академія мистецтв |
| Членство | Спілка польських художниківd |
Його скульпторський талант розкрився в рідному селі, де він як художник-самоучка вирізав мініатюри з дерева. Тоді його помітив Єжи Фіріх, професор Ягеллонського університету. У 1936 році завдяки допомозі Фієріха Антоній Бещад був прийнятий до Державної школи деревообробної промисловості в Закопане (пізніше Комплекс художніх шкіл Антонія Кенара), де почав вивчати скульптуру у Романа Ольшовського. У 1939 році, після закінчення школи[2], був негайно призваний на військову службу до 16-го полку піхоти в Тарнові. Після Вересневої кампанії повернувся до рідного дому, де розпочав самостійну скульптурну роботу. Приєднався до підпільного руху в лавах Армії Крайової.
Після війни, з 1945 року, вивчав скульптуру в Академії образотворчих мистецтв у Кракові під керівництвом Ксаверія Дуніковського та Станіслава Пославського[3]. Закінчив 1950 р., назавжди залишившись у Кракові.
У 1951 році почав працювати в Національному музеї в Кракові. Був членом музейної комісії художньої оцінки та оцінки, а після створення Майстерні відновлення художніх промислів став її керівником.
З 1954 року він був активним членом Асоціації польських художників і дизайнерів[4], неодноразово був комісаром регіональних виставок, особливо виставок «Скульптура року». Запрошувався на багато всеукраїнських та міжнародних пленерів і виставок[5].
У 1954 році одружився з Геленою Пушкарською. Мав двох дочок: Марію та Варвару.
Помер у Кракові 1 лютого 1980 року
Примітки ред.
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Halina Kenarowa, Od Zakopiańskiej Szkoły Przemysłu Drzewnego do Szkoły Kenara, Wydawnictwo Literackie, Kraków 1978 s. 301.
- ↑ 175 lat nauczania malarstwa, rzeźby i grafiki w krakowskiej Akademii Sztuk Pięknych, praca zbiorowa, red. Józef Lucjan Ząbkowski, Kraków 1994, s. 378.
- ↑ Katalog ZPAP 1911 – 2011. Salon stulecia ZPAP Okręgu Krakowskiego, Bunkier Sztuki, Kraków 2011.
- ↑ 1. 20 lat Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej w twórczości plastycznej, ZPAP, Kraków 1964 – rzeźba Misie 2. Wystawa Prac Plastyków Krakowskich, Poznań (?) 1971 – Macierzyństwo (ołów) i Kompozycja (ołów) 3. Rzeźba Roku Polski południowej 1977, Pawilon Wystawowy BWA, Kraków 1978 – Macierzyństwo, Rodzina 4. Rzeźba Roku 1970-72, Pałac Sztuki, Kraków 1972 – Ptak, Kwiat goryczy, Kompozycja 5. Rzeźba Roku 1975, Pawilon Wystawowy BWA, Kraków 1975 – Piosenka 6. I Biennale małych form rzeźbiarskich, Poznań 1977 – Grajkowie 7. Rzeźba Roku Polski południowej 1976, Pawilon Wystawowy BWA, Kraków 1976 – Dziewczyna, Chwała patelni 8. 30 lat Ludowego Wojska Polskiego w twórczości plastycznej, Galeria Zachęta, Warszawa 1973 – Na zbiórce, Obrona powietrza 9. Festiwal Sztuki Krakowa, Dom plastyków, Kraków 1960 – Siedząca, Władza 10. Rzeźba Roku 1969, Pałac Sztuki, Kraków 1969 – Kormoran 11. 25 lat PRL, Pałac Sztuki, Kraków – Samotny 12. II Biennale małych form rzeźbiarskich, Poznań 1979 – Dzień dziecka 13. Rzeźba Roku 1979, Pawilon Wystawowy BWA, Kraków 1979 – UFO 14. Łódzka Galera Rzeźby 1974 – Oświata, Kompozycja 15. Tendencje i osobowości 1974-1979, Zachęta, Warszawa 1979 – Ptak 16. Medalierstwo krakowskie, Kraków – Krużlowska 17. Festiwal Sztuki Krakowa, Kraków 1960 18. Salon jesienny 1971, Pałac Sztuki, Kraków – Pień 19. Biennale krakowskiej rzeźby religijnej, Kościół Najśw. Salwatora, Kraków 1980 – Pasyjka, Jezus Frasobliwy 20. Rzeźba Roku 1973, Pałac Sztuki, Kraków 1974 – Kompozycja 21. Krakowskie malarstwo i rzeźba w 30 lecie PRL, Kraków 1974 – Głowa, Baśń leśna 22. Rzeźba polska 1945-60, Warszawa 1960 – Dom 23. Kraków 74. Malarstwo, grafika, rzeźba, architektura wnętrz, Zachęta, Warszawa 1974 – Wzlot 24. Unge Kunstnere Fra Krakow, Polen. Oslo-Bergens-Narvik 1958 – Głowa.