Антонія Баєтт
| Антонія Баєтт | ||||
|---|---|---|---|---|
| A. S. Byatt | ||||
 Баєтт в червні 2007-го, в Ліоні, Франція | ||||
| Ім'я при народженні | Antonia Susan Drabble | |||
| Народилася |
24 серпня 1938 Шеффілд, Англія | |||
| Померла |
16 листопада 2023 (85 років) Лондон, Велика Британія | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, поетка, літературний критик, викладачка університету, прозаїк | |||
| Сфера роботи | поезія, літературна діяльністьd[1] і літературна критика[1] | |||
| Alma mater | Сомервілл-коледж[2], Коледж Брін Мар[2], Ньюнгем коледж[3][2], Sheffield High School for Girlsd[2] і The Mount School (York)d[2] | |||
| Заклад | Університетський коледж Лондона і Central School of Art and Designd | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | 1964 — 2016 | |||
| Членство | Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство | |||
| Батько | John Drabbled[2] | |||
| Брати, сестри | Margaret Drabbled[3], Helen Langdond і Richard Drabbled | |||
| У шлюбі з | Ian Byattd[2] | |||
| Премії | Букерівська премія (1990) | |||
| Сайт: asbyatt.com | ||||
|
| ||||
 Антонія Баєтт у Вікісховищі | ||||
Антонія Сюзен Драббл, у шлюбі Баєтт, DBE (англ. Dame Antonia Susan Duffy), відома як A. S. Byatt; 24 серпня 1938, Шеффілд — 16 листопада 2023) — англійська письменниця, поетеса, літературна критикиня та викладачка університету. Здобула Букерівську премію 1990 року за роман Possession. У 2008 році газета «Таймс» назвала її в списку 50 найкращих британських письменників з 1945 року[4].
Біографія ред.
Народилася в Шеффілді в родині британського генерального прокурора Джона Драбла та Кетлін Блур[5]. Вона є сестрою Маргарет Драббл, Річарда Драббла та Гелен Ленгдон. Родина переїхала до Йорка в результаті бомбардування міста німецькими Люфтваффе в 1940 році (шеффілдський бліц). Баєтт здобула освіту в Йоркській школі квакерів. Пізніше навчалася в коледжі Ньюгем у Кембриджі, у Філадельфії в коледжі Брін Мор та в Сомервіль-коледжі Оксфордського університету.
Кілька років викладала в Лондонському університеті, Центральній школі мистецтва та дизайну та Університетському коледжі Лондона, але врешті повністю присвятила себе літературній праці.
У 1959 році одружилася з Яном Чарльзом Рейнером Баєттом, народила доньку та сина. У 1969 році одружилася з Пітера Даффі, народила ще двох доньок.
Нагороди ред.
- У 1990 році її роман «Володіння» («Одержимість») був відзначений Букерівською премією, а королева Єлизавета II присудила їй титул командора Ордена Британської імперії.
- У 1999 році її підвищили до дами-командора.
- У 2002 році вона отримала Шекспірівську премію від Фонду Альфреда Топфера в Гамбурзі.
- У 2014 році її обрали іноземною почесною членкинею Американської академії мистецтв і наук.
- У 2016 році нагороджена премією Erasmus.
- У 2017 році стала почесним членом Британської академії.
- У 2017 році отримала літературну премію Парк Кюн-ні.
- У 2018 році отримала літературну премію Ганса Крістіана Андерсена.
Твори ред.
- 1964 The Shadow of the Sun
- 1968 The Game
- 1970 Degrees of Freedom — The Novels of Iris Murdoch
- 1970 Wordsworth and Coleridge in their Time
- 1976 Iris Murdoch
- 1978 The Virgin in the Garden
- 1979 The Mill on the Floss — George Eliot
- 1982 The Song of the Lark
- 1983 The Game
- 1985 Still Life
- 1986 The House in Paris
- 1987 Sugar and other stories
- 1990 Possession. A Romance.
- 1991 Passions of the Mind
- 1992 Angels and Insects. Two Novellas.
- 1993 The Matisse Stories
- 1994 The Djinn in the Nightingale's Eye
- 1994 Morpho Eugenia
- 1996 Babel Tower
- 1998 Elementals. Stories of Fire and Ice
- 1998 The Oxford Book of English Short Stories
- 1998 The Pocket Canons Bible. The Song of Solomon
- 2000 On Histories and Stories. Selected Essays
- 2000 The Biographer's Tale
- 2002 A Whistling Woman
- 2003 The Little Black Book of Stories
- 2009 The Children's Book
- 2011 Ragnarok: The End of the Gods
- 2016 Peacock & Vine: On William Morris and Mariano Fortuny, Knopf Doubleday, New York ISBN 978-1101947470[6]
Переклади українською ред.
Українська перекладачка Ярослава Стріха анонсувала на 2024 рік публікацію двох романів Баєтт в своєму перекладі «Книжка для дітей» та «Possession». Українські переклади Баєтт публікуватимуться у видавництві «Темпора»[7].
Екранізації ред.
- 1995: Ангели та комахи[en] — за мотивами роману «Морфо Євгенія»
- 2002: Одержимість
- 2022: Три тисячі років туги — за оповіданням «Джин у солов'їному оці» («Закоханий Джин»)
Примітки ред.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д е ж Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
- ↑ а б Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 166.
- ↑ The 50 greatest British writers since 1945 [Архівовано 6 вересня 2011 у Wayback Machine.]. 5 January 2008. The Times. Retrieved on 2010-02-19.
- ↑ Interview: AS Byatt. 24 квітня 2009. ISSN 0261-3077.
- ↑ Peacock and Vine by AS Byatt review – Mariano Fortuny and William Morris, masters of design. 1 липня 2016. ISSN 0261-3077.
- ↑ Повідомлення на сторінці Ярослави Сріхи у Facebook
Література ред.
- Mundler, Helen E. (2003). Intertextualité dans l’œuvre d'A. S. Byatt (Intertextuality in the work of A. S. Byatt). Paris, Harmattan, 2003. ISBN 2-7475-4084-7
- Hicks, Elizabeth (2010). The Still Life in the Fiction of A. S. Byatt. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing. ISBN 978-1-4438-2385-2
- Mundler, Helen E. «Time to murder and create? The Bible as intertext in A. S. Byatt's Elementals: Stories of Fire and Ice». FAAAM, no. 4, 2010: 65–77.
- Gorski, Hedwig (2018). The Riddle of Correspondences in A. S. Byatt's Possession: A Romance with H. D.'s Trilogy. New Orleans: Jadzia Books. ISBN 978-1725926462
Посилання ред.
- AS Byatt – Офіційна сторінка (англ.)
- Бібліографія. Antonia S. Byatt // Німецька національна бібліотека
- Антонія Баєтт на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- Антонія Баєтт на сайті Notable Names Database (англ.)
- Дар'я Кучеренко. Букерівські лауреати, яких у нас видали [Архівовано 16 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Друг читача, 24.02.2016
- А. С. Баєтт. на: munzinger.de
- А. С. Баєтт в інтерв'ю Томасу Девіду: «Я ненавиджу релігію себе» | NZZ. 19 Серпень 2016 року.