Антонін Водічка (чеськ. Antonín Vodička; нар. 1 березня 1907, Прага, Австро-Угорщина — пом. 9 серпня 1975) — чехословацький футболіст (півзахисник) та хокейний тренер.

Ф
Антонін Водічка
Особисті дані
Народження 1 березня 1907(1907-03-01)
  Прага, Австро-Угорщина
Смерть 9 серпня 1975(1975-08-09) (68 років)
  Чехословаччина
Громадянство  Чехословаччина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1925-1938 Чехословаччина «Славія» (Прага) 163 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1926–1937 Чехословаччина Чехословаччина 18 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1948-1949 Чехословаччина Чехословаччина 1
1948-1949 Чехословаччина ЛТЦ (Прага) 1

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Основний гравець півзахисту «Славії» 20-30 років двадцятого століття. За тринадцять сезонів празький клуб жодного разу не опускався нижче другого місця та сім разів здобував золоті нагороди чемпіонату Чехословаччини. Всього у лізі провів 163 матчі та тричі вражав ворота суперників. Зіграв 40 матчів за «Славію» в дербі проти «Спарти», більше провели тільки Франтішек Планічка (42) і Властиміл Копецький (44)[1].

У 1929 році «Славія» стала фіналістом кубка Мітропи — одного з попередників кубка європейських чемпіонів. Антонін Водічка брав участь у обох фінальних матчах, але його команда поступилася угорському «Уйпешту».[2]

У 1932 році команда мала всі шанси поборотися за перемогу — в першому півфіналі «Славія» розгромила вдома «Ювентус» 4:0, але під час гри на виїзді розлючена італійська публіка почала робити безпорядки на трибунах та кидати камені на поле, один з яких влучив у Планічку. На 46-й хвилині за рахунку 2:0 на користь «Ювентуса» матч припинено, чехословаки в супроводі поліції покинули поле. Президент празької команди Вацлав Валоушек не дозволив своїм гравцям повернутися на поле, а комітет Кубка Мітропи дискваліфікував обох півфіналістів.[3]

Виступи у збірній ред.

У складі національної збірної виступав з 1926 по 1937 рік. За цей час провів лише 18 матчів. Це пояснюється наявністю в тогочасному чехословацькому футболові значної кількості висококваліфікованих гравців. Перебував у резерві збірної Чехословаччини на чемпіонаті світу 1934, де його команда здобула срібні нагороди.[4]

Тренерська діяльність ред.

Після від'їзду Майка Букни до Канади, очолив збірну Чехословаччини з хокею із шайбою та столичний ЛТЦ. Національна збірна здобула золоті нагороди на чемпіонаті світу та Європи 1949 у Стокгольмі. ЛТЦ, у сезоні 1948-49, переміг в усіх матчах ліги з феноменальною середньою результативністю (по 10 закинутих шайб за поєдинок) і впевнено посів перше місце.

Титули і досягнення ред.

Гравець ред.

Тренер ред.

Примітки ред.

Джерела ред.