Відкрити головне меню

Антоній (Вакарик) (в миру Онуфрій Іванович Вакарик; 26 червня 1926, Ставчани, Королівство Румунія — †15 липня 2003, Чернігів) — румунський та український релігійний діяч, представник групи румунських громадян — активістів Московської патріархії у післявоєнний час. Єпископ Українського екзархату РПЦ; після собору у Харкові (1992) — архієрей УПЦ МП; єпископ Російської православної церкви.

Антоній
Народився 26 червня 1926(1926-06-26)
Кіцманський район, Чернівецька область, Українська СРР, СРСР
Помер 15 липня 2003(2003-07-15) (77 років)
Чернігів, Україна
Діяльність священик
Alma mater Московська духовна академія
Суспільний стан духовенство
Посада митрополит і Єпископ
Конфесія православ'я

БіографіяРедагувати

Народився у Румунії в родині Івана Вакарика. Закінчив 7 класів румунської школи, вихований у румунській літургійній традиції. З 1942 — послушник Іоанно-Богословського Хрещатицького чоловічого монастиря Румунської православної церкви. З 1944 у РПЦ, і 2 лютого 1947 пострижений у чернецтво, а 27 травня 1950 року висвячений у сан ієромонаха.

1956 року вступив у МДС, потім — у МДА, яку закінчив 1964 року зі ступенем кандидата богослов'я. Продовжив навчання в аспірантурі при МДА.

З 5 листопада 1964 року служив у храмі на честь Покрова Богородиці в Москві.

7 лютого 1965 року возведений у сан архімандрита.

12 лютого 1965 року був хіротонізований в єпископа Смоленського й Дорогобузького.

7 жовтня 1967 року призначений єпископом Сімферопольським і Кримським УЕ РПЦ, з 31 травня 1973 року — єпископом Чернігівським і Ніжинським УЕ РПЦ.

6 вересня 1974 зведений у сан архієпископа.

Підписав звернення єпископату УПЦ до Москви з проханням надати автокефальний статус.

25 лютого 1992 підвищений у сан митрополита .

Сприяв відновленню парафій, погромлених у час радянського режиму. Зокрема, у Бахмацькому районі.

15 липня 2003 помер. Похований на подвір'ї Свято-Троїцького кафедрального собору в м. Чернігові.

ДжерелаРедагувати