Відкрити головне меню

Яросла́в Васи́льович Антоню́к (8 серпня 1974(19740808) — 12 серпня 2014) — сержант Збройних сил України.

Антонюк Ярослав Васильович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Антонюк Ярослав Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 8 серпня 1974(1974-08-08)
Бучачки
Смерть 12 серпня 2014(2014-08-12) (40 років)
Шахтарський район, біля села Никифорове
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Емблема механізованих військ (2007).png Механізовані війська
Формування
30 ОМБр.svg
 30 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 1974 року в селі Бучачки Снятинського району (Івано-Франківська область). Одружився, проживав з родиною у селі Чижівка Новоград-Волинського району (Житомирська область).

Після початку збройного протистояння на сході України призваний на військову службу до 30-ї окремої механізованої бригади; сержант, механік-водій 1-го танкового взводу. Від весни 2014 року підрозділ розміщався на межі з анексованим Кримом, згодом переведений під Бердянськ.

27 липня підрозділ переведений у район Савур-Могили. Розбивши сили терористів, українські військовики утворили коридор — для виведення оточених на кордоні з РФ підрозділів. 5 серпня 3 БМП та 1 танк зайняли висоту поблизу Никифорового, керував блокпостом старший лейтенант Артем Абрамович, ще за кілька кілометрів розміщено іще два блокпости.

12 серпня на блокпост старшого лейтенант Абрамовича відійшли 1 танк і 2 БМП з сусіднього блокпоста. Із штабом зв'язатися не вдалося. Після «наради лейтенантів» вирішили прориватися до своїх на Міусинськ, куди й прибули. Старший лейтенант, що керував у Міусинську, наказав повернутися на висоту та захищати тил бригади.

Після зайняття попередньої позиції побачили, як з півдня почався обстріл «Градами», проте ракети пролетіли далі. Почала стріляти ворожа артилерія. Запросивши в штабу артилерійську допомогу, почули відповідь: «снарядів немає». Незабаром на блокпост вийшли 4 танки, перший з яких був Т-64 з білими смугами, як в українських, з другого напрямку наступала піхота терористів. Після перших пострілів у одного танка заклинило гармату, на той час уже були підбиті 2 БМП. Абрамович наказав підлеглим відходити, сам лишився прикривати відступ.

12 серпня 2014 року танк Т-64, екіпаж якого: старший лейтенант Артем Абрамович — командир танка, сержант Ярослав Антонюк — механік-водій, вступив у двобій з російським Т-72. У двобої танки таранили один одного. Український екіпаж відтоді вважався зниклим безвісти. У бою було знищено 2 танки Т-72, українські сили втратили Т-64 — Абрамович, Антонюк, Петро Барбух та БМП-2 — загинули прапорщик Дмитро Руденко та сержант Борис Луцько.

Пошуки Ярослава Антонюка тривали найдовше, влітку 2017 року було проведено повторну експертизу, виявилося, що Артем Абрамович був похований не сам — а з Ярославом Антонюком. У грудні 2017 року на підставі висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Ярослава Антонюка оголошено померлим.

13 січня 2018 року похований в селі Чижівка.

Без Ярослава лишилася дружина загиблого Ніна Петрівна Антонюк.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (6.4.2018, посмертно)[1]
  • словацький художник Радо Явор під враженням від подробиць бою та героїзму екіпажу, у якому воював Ярослав Антонюк, написав картину та назвав її «Соняхи».

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президента України від 6 квітня року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

ДжерелаРедагувати