Відкрити головне меню

Антонов Микола Іванович (22 травня 1918, Горка — 25 грудня 1995, Київ) — Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир кулеметної роти 218-го гвардійського стрілецького полку 77-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-а армії Центрального фронту, гвардії старший лейтенант.

Микола Іванович Антонов
Народження 22 травня 1918(1918-05-22)
село Горка (Ленінградська область)
Смерть 25 грудня 1995(1995-12-25) (77 років)
Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Роки служби 19411968
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank polkovnik infobox.svg Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 22 травня 1918 року в селі Горка (нині Волховського району Ленінградської області) в селянській родині. Росіянин. Член ВКП (б) / КПРС з 1946 року. Закінчив неповну середню школу та школу ФЗУ.

16 липня 1941 Опоченським райвійськкоматом призваний в Червону Армію. У 1942 році закінчив Одеське військове піхотне училище. У боях німецько-радянської війни з вересня 1942 року. Відзначився у вересні 1943 року в районі села Комарин Брагінського району Гомельської області Білорусі.

При переправі радянських військ через річку Дніпро гвардії старший лейтенант Антонов М. І. отримав завдання: вогнем своєї роти відвернути увагу противника від дійсного місця переправи дивізії. Відволікаючи вогнем кулеметів увагу гітлерівців, офіцер надійно прикрив батальйон. У результаті стрілецькі роти далеко просунулися в глибину оборони фашистів. Умілі дії роти гвардії старшого лейтенанта Антонова на хибній ділянці форсування Дніпра, сприяли успішному подоланню річки батальйоном на головному напрямку.

За проявлені в боях за Дніпро доблесть і геройство гвардії старшому лейтенанту Антонову Миколі Івановичу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3315).

 
могила Антонова М. І.

Після війни М. І. Антонов продовжував службу в Збройних Силах СРСР на різних посадах. Закінчив Вищу школу МВС. З 1968 року полковник Антонов М. І. — в запасі, а потім у відставці. Жив у Києві. Помер 25 грудня 1995 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».

Нагороджений орденом Леніна, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

ДжерелаРедагувати

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 1. — М. : Воениздат, 1987. (рос.)
  • Антонов Микола Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).