Канна (антилопа)
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Причина — стаття має стосуватися роду Taurotragus, а не виду Канна звичайна. (квітень 2016) |
Ка́нна, або оленебик[1] (Taurotragus) — рід антилоп родини бикових (номінативна підродина бикові, Bovinae).
| Канна | |
|---|---|
| |
| Канна звичайна | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Бикові (Bovidae) |
| Підродина: | Бикові (Bovinae) |
| Триба: | Tragelaphini |
| Рід: | Taurotragus Wagner, 1855 |
| Види | |
 Вікісховище: Taurotragus
| |
Опис
ред.Жовтувато-коричневого кольору, висотою близько 2 м, як самці, так і самиці мають спіралеподібні роги до 45 см довжиною. Водиться в Центральній і Південній Африці.
Доместикація
ред.У Стародавньому Єгипті антилопа канна була домашньою твариною: її доїли, впрягали до плуга, у вози. Але потім інші копитні, які виявились продуктивнішими, витіснили канн з господарського ужитку.[2] Досліди з приручення канн були розпочаті в середині XX століття в Африці, а у нас цим займалися в заповіднику Асканія-Нова. Невелике стадо антилоп канн було акліматизоване в заповіднику ще в кінці XIX століття. У наші дні в Асканійському степу пасуться 28 видів різних антилоп. Найбільш тямущі і довірливі з усіх — канни. В Асканії-Нова була організована ферма, де доять цих величних тварин. Деякі з них дають до 7 літрів «молокану» (молоко антилоп канн) на день. Це молоко містить 13% жиру, а також набагато більше, ніж у коров'ячому, цукру і білків, особливі цілющі речовини. «Молкан» допомагає при виразках шлунка, туберкульозі, загоєнні ран, при інших шкірних і шлунково-кишкових захворюваннях[2].
Першою дійною канною в Асканії-Нова стала антилопа на прізвисько Ніла, коли у неї загинуло теля. Після Ніли дозволила доїти себе Венера, Нектория, Нота та інші канни. Наукові співробітники заповіднику спробували доїти й інших антилоп. Деякі з них, як от нільгау, стали дійними, інші ж, особливо гну, дикі і близько не підпускають доярок[2].
Примітки
ред.- ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 217.
- ↑ а б в Акимушкин И. И. Мир животных: Насекомые. Пауки. Домашние животные. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Мысль, 1990. — 462 с. — ISBN 5-244-00444-1. (рос.)