Анненков Павло Васильович

Павло́ Васи́льович Анненко́в (19 червня (1 липня) 1813, за іншими даними 18 (30) червня 1812, Москва — 8 березня (20 березня) 1887, Дрезден) — російський критик і мемуарист.

Анненков Павло Васильович
Народився19 червня (1 липня) 1813[4][2][5]
Москва, Російська імперія[1][2]
Помер8 (20) березня 1887[1][2][3] (73 роки)
Дрезден, Німецький Райх[1][2]
Країна Російська імперія
Діяльністьлітературний критик, історик, журналіст
Alma materСанкт-Петербурзький державний гірничий університет[1]
Знання мовросійська
РідАнненковиd

Разом з Іваном Тургенєвим, Миколою Чернишевським та іншими 19 березня 1860 р. підписав листа до В. Фліорковського з проханням відпустити на волю або погодитись на викуп родичів Тараса Шевченка (братів Микити і Йосипа та сестри Ярини).

Біографічні відомості

ред.

За політичними переконаннями ліберал-західник. Стояв на позиціях «чистого мистецтва». В «Современнике» надрукував «Листи з Парижа» (1847—1848), в яких знайомив російського читача з представниками утопічного соціалізму. Особисто знав Карла Маркса, листувався з ним.

Анненков — один із зачинателів наукового вивчення біографії і текстів Пушкіна.

Не втратили свого значення мемуари Анненкова:

  • «М. В. Станкевич» (1857),
  • «Знаменне десятиліття» (1881),
  • «Літературні спогади» (1909).

Твори

ред.
  • «Листи з Парижа» (1847 — 48)
  • «М. В. Станкевич» (1857),
  • «Знаменне десятиліття» (1881),
  • «Літературні спогади» (1909).
  • Воспоминания и критические очерки. В 3 т. СПБ, 1877—1881.

Примітки

ред.

Література

ред.