Анна Зеґерс
Анна Зе́ґерс (Anna Seghers, справжні ім'я та прізвище — Нетті Радваньї (Netty Radványi), уроджена Рейлінг (Reiling); 1900—1983) — німецька письменниця.
| Анна Зеґерс | |
|---|---|
| нім. Anna Seghers | |
_%E2%80%93_retouched_by_Carschten.jpg) | |
| Ім'я при народженні | нім. Netty Reiling |
| Народилася |
19 листопада 1900[1][2] Майнц, Німецька імперія[3][4][1] |
| Померла |
1 червня 1983[5][6][2] (82 роки) Східний Берлін, НДР[4] |
| Поховання | Доротеенштадтський цвинтарd |
| Країна |
 Німеччина НДР Угорщина |
| Місце проживання |
Берлін Париж Мексика |
| Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, письменник наукової фантастики |
| Галузь | роман |
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1922) і Кельнський університет (1920-ті) |
| Знання мов | німецька[7] |
| Членство | Академія мистецтва НДРd |
| Роки активності | з 1924 |
| Жанр | роман |
| Magnum opus | The Seventh Crossd |
| Партія | Комуністична партія Німеччини і Соціалістична єдина партія Німеччини |
| У шлюбі з | Johann Lorenz Schmidtd |
| Діти | Pierre Radvanyid і Ruth Radvanyid |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0782037 |
| Сайт | anna-seghers.de |
ЖиттєписРедагувати
Народилася 19 листопада 1900 року в Майнці в єврейській родині, батько — антиквар і художній експерт. Навчалася в Кельнському і Гейдельберзькому університетах. У 1925 році вийшла заміж за угорського письменника і соціолога Ласло Радваньї, від шлюбу з яким у Анни Зеґерс народилося двоє дітей. Член Комуністичної партії Німеччини з 1928 року (з 1947 року член СЄПН).
У 1933 році після приходу до влади нацистів Зеґерс була ненадовго заарештована гестапо, а її книги спалені, після чого вона емігрувала до Франції. Фактично саме ця обставина зробила з «звичайної домогосподарки і матері сімейства» письменницю, полум'яного борця з нацистською ідеологією. Брала участь в антифашистському конгресі письменників (Іспанія, липень 1937). У 1940 році, коли гітлерівські війська вступили до Франції, Анна Зеґерс з окупованого Парижа переїхала на південь, в Марсель. Життя й долі вимушених мігрантів у портовому місті в очікуванні закордонної візи відображено в її романі «Транзит» (1944). У 1941 році вона перебралася в Мехіко, де заснувала антифашистський «Клуб Генріха Гейне» (Heinrich-Heine-Klub) і журнал «Вільна Німеччина» (Freies Deutschland).
Після закінчення Другої світової війни в 1947 році вона повернулася до Східної Німеччини і оселилася в Берліні.
У 1959 році був виданий роман «Рішення», а в 1968 було видано продовження — «Довіра».
Зеґерс була членом Світової ради миру і Комітету з міжнародних Ленінських премій; головою Союзу німецьких письменників (1958—1978); членом Німецької академії мистецтв.
ТвориРедагувати
- 1933 — Оцінена голова (Der Kopflohn)
- 1935 — Шлях крізь лютий (Der Weg durch den Februar)
- 1942 — Сьомий хрест (Das siebte Kreuz)
- 1944 — Транзит (англ. Transit Visa — 1944, нім. Transit — 1947)
- 1946 — Прогулянка мертвих дівчат (Der Ausflug der toten Mädchen)
- 1949 — Мертві залишаються молодими (Die Toten bleiben jung)
- 1949 — Весілля на Гаїті (Die Hochzeit von Haiti)
- 1959 — Рішення (Die Entscheidung)
- 1961 — Світло на ешафоті (Das Licht auf dem Galgen)
- 1962 — Карибські історії (Karibische Geschichten)
- 1968 — Довіра (Das Vertrauen)
- 1980 — Три жінки з Гаїті (Drei Frauen aus Haiti)
ЕкранізаціїРедагувати
У 1944 році відомий американський кінорежисер Фред Циннеманн екранізував роман «Сьомий хрест» зі Спенсером Трейсі у головній ролі. У 2018 році за однойменним романом письменниці відомий німецький кінорежисер Крістіан Петцольд зняв фільм «Транзит».
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Wall R. Verbrannt, verboten, vergessen: kleines Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen 1933 bis 1945 — 2 — Kn: Pahl-Rugenstein Verlag, 1989. — S. 174–178. — ISBN 978-3-7609-1310-0
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #118612743 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Берлінська академія мистецтв — 1696.
- ↑ Kritisches Lexikon der Gegenwartsliteratur / Hrsg.: H. L. Arnold, H. Korte — 1978.
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
ПосиланняРедагувати
- Зеґерс Анна // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 651. — ISBN 966-692-578-8.