Ганна Герцик

Ганна Павлівна Герцик (29 липня 1683 — пом. не раніше 24 січня 1752) — дружина гетьмана Пилипа Орлика.

Ганна Герцик
Ім'я при народженні	Ганна Павлівна Герцик
Народилася	Полтава
Померла	не раніше 24 січня 1752
Національність	єврейка (християнка) українка
Конфесія	православ'я
Рід	Герцики
Батько	Павло Семенович Герцик
Мати	Ірина Яблонська
Родичі	Забіли
У шлюбі з	Пилип Орлик
Діти	3 сина та 5 доньок

Життєпис

Походила зі козацької старшини Герциків, які мали єврейське коріння. Донька Павла Герцика, полтавського полковника й генерального осавула, та його дружини Ірини Яблонської.

У 1698 році вийшла заміж за писаря полтавського полку Пилипа Орлика. Цей шлюб посприяв кар'єрі Орлика: Ганна принесла йому в посаг села на Стародубщині, Чернігівщині й Полтавщині, що дало змогу йому стати заможним «державцем».

Підтримувала політичні погляди чоловіка щодо відокремлення від Московського царства. Після виступу Мазепи проти Петра I у 1708 році та програної шведами та українцями Полтавської битви у 1709 році Орлики були вимушені емігрувати, разом з Мазепою та козацькою старшиною. У вигнанні чоловіка Ганни було обрано гетьманом Війська Запорізького. Ганна до 1711 року вже народила трьох синів, один з яких був хрещеником шведського короля Карла XII (Якова), а інший — Івана Мазепи (Григора).

Саме гетьманша у вигнанні взяла на себе більшість відповідальності за дітей (а всього їх в родині було сім), поки Пилип їздив по всій Європі в пошуках міжнародної підтримки для звільнення України та об'єднання двох її частин. Ганна була для гетьмана справжнім тилом в Османській імперії, Швеції, Німеччині.

У Швеції на острові Рюген Ганна народила доньку Марію. Тут, в Крістіянстаді, Ганна Орлик залишалась з сім'єю довгий час. 11 жовтня 1720 року Орлики залишили Швецію. Шлях Ганни спочатку стелився до Ганноверу, потім до Вроцлаву, де вона разом з дітьми переховувалася у монастирі від московських шпигунів. У 1721 році раптово помер син Яків. Деякий час разом з доньками Варварою та Марією мешкала у Станиславові.

Вела листування з німецькими князями, польськими магнатами та шведськими королями, намагаючись допомагати у справах спочатку чоловікові, згодом синові Григору. У 1747 році шведський король Фредерік I призначив їй невелику пенсію. Про дату та місце смерті невідомо.

Родина

Чоловік — Пилип Орлик (1672—1742). Народила восьмеро дітей:

• Настя або Анастасія-Теодора (1699 — 1728), дружина шведського графа Йоганна Штейнфліхта
• Петро-Григорій (1702 — 1759), генерал-лейтенант королівського війська Франції
• Михайло (1704 — бл. 1722)
• Марія-Ганна або Марина або Маріанн (1710, за іншими даними: 1715 — після 1750)
• Катерина (1718 — 1719)
• Яків (1709 — 1721; за іншими даними 1711 — 1722)
• Варвара (1712 — після 1750)
• Марта (1713 — ?; за іншими даними 1714 — ?), дружина Дзєржановського

Джерела

• Білоусько О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини. Друга половина XVI — друга половина XVIII століття. — С. 206.
• Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик. Генерал-поручник Людовика XV (1742—1759) [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Ню-Йорк : Восьмий курінь УПС ім Григора Орлика, 1972. — 1972. — 222 с.
• Сергій Павленко. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. — Київ : Вид. дім «КМ Академія», 2008. — 602 с. — ISBN 966-518-259-5.

Посилання

• Пилип Орлик та Ганна Герцик [Архівовано 4 листопада 2017 у Wayback Machine.].
• До 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.].