Анна Беата Богдзєвич (пол. Anna Beata Bohdziewicz; нар. 1950, Лодзь) — польська фотографка, публіцистка та кураторка виставок. Заслужена діячка культури Польщі.

Анна Беата Богдзєвич
пол. Anna Beata Bohdziewicz
Народилася 1950(1950)
Лодзь, Польща
Громадянство Польща Польща
Місце проживання Варшава, Польща
Діяльність фотографка
Alma mater Варшавський університет (1974)
Знання мов польська
Батько Антоній Богдзєвич
Мати Аріадна Демковська
Нагороди
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі
Заслужений діяч культури Польщі

Життєпис ред.

Анна Беата Богдзєвич народилася 1950 року в місті Лодзь. Спочатку вивчала археологію, а через пів року змінила спеціальність на етнографію у Варшавському університеті[1][2], який закінчила у 1974 році. У 1974-1980 роках працювала у кінокомпанії, як асистентка та друга режисерка на знімальному майданчику разом з Валеріаном Боровчиком, Кшиштофом Кесльовським, Філіпом Байоном, Анджеєм Тшосом-Раставецьким та іншими.

У 1981 році брала участь у діяльності Мазовецького регіону профспілки «Солідарність». У 1983-1989 роках співпрацювала з підпільною пресою. Була активною учасницею «церковних виставок», організованих у Варшаві Янушем Богуцьким та Антоніною Смоляж.

З 1990-х років готувала репортажі, зокрема, для таких видань, як: «Тиґоднік Повшехний», «Газета Виборча», «Індепендент», «Зесити Літерацькє», «Контексти», а також для онлайн-журналу фотографії «Фототапета». Протягом року працювала фоторедакторкою у «Газеті Виборчій». Працює фотографкою-фрилансеркою.

З 1982 року веде «Фотощоденник»[3], який зараз налічує близько 6 000 сторінок і є записом новітньої історії Польщі та приватного життя авторки. Особисті підписи під фотографіями надають йому додаткової цінності. З 1997 року працює над серією під назвою «Антилистівка з...», яка була реалізована, зокрема, у Варшаві, Берліні, Каннах, Єрусалимі, Пекіні[1].

Сім'я ред.

Нагороди ред.

Лауреатка багатьох нагород, серед яких[4]:

  • Нагорода Художньої ради Спілки польських художників-фотографів за найкращий дебют (1985)
  • Нагорода молодих художників ім. Станіслава Виспянського (1985)
  • Нагорода Незалежної асоціації польських журналістів (1987)
  • Нагорода «За заслуги в галузі культури» (1998)
  • Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі за заслуги у сфері незалежної фотографії (2007)
  • Медаль «10 років Інституту національної пам'яті» (2010)

Примітки ред.

  1. а б Szewczyk-Wittek M., Jedyne : nieopowiedziane historie polskich fotografek (пол.), wyd. I, Warszawa: Dom Spotkań z Historią instytucja kultury m.st. Warszawy, 2021, ISBN 978-83-66068-33-9, OCLC 1262592710.
  2. Anna Beata Bohdziewicz: w momencie naciśnięcia spustu migawki zdjęcia stają się historią. Histmag (пол.). 19 грудня 2021. Процитовано 19 листопада 2022.
  3. Anna Beata Bohdziewicz | Życie i twórczość | Artysta. Culture.pl (пол.). Процитовано 22 січня 2022.
  4. Biuro Edukacji Publicznej IPN przyznało medale (пол.). Wiadomosci. Процитовано 20 грудня 2010.

Посилання ред.