Відкрити головне меню

Анна Єфросина Сенявська з Ходкевичів (бл. 1588 — квітень 1633) — шляхтичка, меценатка русько-литовського походження. Її далеким нащадком був канівський староста Микола Василь Потоцький.

Анна Єфросина Ходкевич
Hanna Sianiaŭskaja (Chadkievič). Ганна Сяняўская (Хадкевіч).jpg
Народилася бл. 1588
Померла квітень 1633
Батько Ходкевич Олександр Іванович
У шлюбі з Прокоп Сенявський (хорунжий)
Діти Адам Єронім Сенявський (молодший)

Зміст

БіографіяРедагувати

Донька троцького воєводи Олександра Ходкевича та його першої дружини Еуфемії Сененської, доньки львівського підкоморія Анджея.

Після смерті чоловіка головно проживала в Бережанах та селі Конюхах поблизу них, Гологорах (дідичка маєтку по матері). Одними з кредиторів чоловіка були Максимовичі. 11 лютого 1627 року запросила князя Христофора Радзивілла на похорони чоловіка до Бережан. Протекторка львівських домініканів, цікавилася монахами кармелітами босими, Кшиштоф Францішек Хвалібоговський присвятив їй у 1628 році поему, в якій описував урочистості у Львові з нагоди беатифікації монахині Марії Маґдалени де Паціс. Після маршалка коронного Миколая Вольського одідичила доми та площі «за Стрільницею» в Кракові, записала їх кармелітам босим Кракова, що дозволило їм будувати нові храм, кляштор. Під кінець життя постійно мешкала в Бережанах. 1632 року сину Адамові Єронімові переписала свої маєтності у Великому князівстві Литовському, 1633 року швагрові Миколаю переписала частину маєтностей у Руському воєводстві, м. ін. Гологори, Гологірку, Волю Гологірську, Трендовач (Традовач) з боргами. Частину маєтностей невдовзі взяли Калиновські.

Померла у квітні 1633. Була похована у старому костелі Божого Тіла у Львові 12 травня 1633 року, поховальну промову мав коронний крайчий Якуб Собеський.[1]

Сім'яРедагувати

Дружина надвірного коронного хорунжого Прокопа Сенявського, шлюб відбувся у 1623 році. Син — писар польний коронний, львівський староста Адам Єронім Сенявський.

ПриміткиРедагувати

  1. Nagielski M. Sieniawska z Chodkiewiczów Anna Eufrozyna (zm. 1633)… — S. 97.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати