Олександр Ходкевич

(1560-1626)

Олександр Ходкевич (пом. 1626) — син литовського вельможі руського походження Яна Геронімовича Ходкевича й польської шляхтянки Кристини Зборовської. Староста троцький.

Олександр Ходкевич
Народився 1560[2]
Тракай, Велике князівство Литовське
Помер 1626[1]
Країна  Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Посада посол Сейму Речі Посполитої[d], Троцький воєвода[1] і Підляський воєвода[3]
Рід Ходкевичі
Батько Ян Ходкевич
Мати Христина Зборовськаd
Брати, сестри Ян Кароль Ходкевич
У шлюбі з Катерина Корнякт
Діти Анна Єфросина Сенявська

Герб Ходкевичів.

Олександр мав старшого брата Яна-Кароля, разом з яким ріс і в 1586 році поступив до Інгольштадтської єзуїтської академії, де старанно студіював філософію та право. У травні 1588 захистив й опублікував дисертацію De communibus naturalium rerum principiis, 21 вересня 1589 дістав атестат. Пізніше продовжив навчання в Падуанському університеті, але через кілька місяців воно було призупинене. Ходкевич подався до Венеції, звідки в першій половині 1590 вернувся на батьківщину.

18 травня 1592 з братом поділив спадок, діставши резиденцію в Миші й Шкловське графство. 1599-го брав участь в сутичках Ходкевичів з Радзивіллами, 1600 — у волоській війні, 1601 — в Інфлянти з братом.

Стосунки з братом зіпсулись через зближення з його найзатятішим ворогом — князем Янушем Радзивіллом, гостро виступав проти братових симпатій до єзуїтів, «вразив» одруженням з міщанкою-шляхтичкою Катериною Корнякт 1609 року. Конфлікту сприяли його амбіції, старший вік, вражаюча кар'єра Яна Кароля, майнові суперечки; суперечку допоміг залагодити Єронім Ходкевич. Після смерті Яна Кароля організовував похорони, опікував вдову. В 1624—1625 відновив діяльність, на оршанських сеймиках захищав від нападок королівського двору гетьмана Х. Радзивілла.

Сім'я ред.

Єдиний син помер рано, донька Анна Єфросина внесла як віно Шклов, Миш чоловіку Прокопу Сенявському.

Джерела ред.

  • Herbst S. Chodkiewicz Aleksander h. Gryf z Mieczem (†1626) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — 480 s. — S. 355. (пол.)

Посилання ред.

  1. а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 59.
  2. NUKAT — 2002.
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 43.