Вікіпедія

Анжеліка Холіна

Анжеліка Холіна (лит. Anželika Cholina; нар. 30 липня 1970, Вільнюс, Литовська РСР) — литовський хореограф, авторка хореографічних спектаклів, балетів, мюзиклу, оперети, безлічі хореографічних мініатюр. Засновниця театру танцю Анжеліки Холіної / Anželikos Cholinos šokio teatras[1].

Анжеліка Холіна
Народилася 30 липня 1970(1970-07-30) (53 роки)
Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна  СРСР
 Литва
Діяльність хореографка, театральна режисерка
Alma mater National M. K. Čiurlionis School of Artd (1989) і Російський університет театрального мистецтва
Заклад Литовська академія музики та театру
Нагороди
орден «За заслуги перед Литвою»
IMDb ID 2027835
Сайт ach.lt

Походження та навчання ред.

Народилася 1970 року у Вільнюсі, батько — Віктор Холін, мати — Лайма Холіна, в сім'ї яких росло дві дочки: Анжеліка і Грета. Почавши займатися в балетному гуртку з чотирьох років[2], з 1976 по 1981 рік відвідувала уроки ансамблю класичного танцю «Лієпсне» (керівник Лідія Мотейюнайте) у Палаці культури Вільнюської профспілки. У 1989 році закінчила Вільнюську гімназію мистецтв імені М. К. Чюрльоніса, викладач А. Насвітене. У 21-річному віці здійснила перші спроби власних постановок, тоді ж вступила в ГІТІСі у Москві. Навчалася на курсі професора, кандидата мистецтвознавства О. Г. Тарасової, який закінчила в 1996 році зі спеціальністю «режисер-балетмейстер»[3]. Хореографічним дебютом Холіної того ж року став балет у двох діях «Медея» на музику A. Рекашюса, поставлений в Литовському національному театрі опери та балету.

Викладацька діяльність ред.

З 1998 року викладала в Литовській академії музики і театру у Вільнюсі. У 2000 році заснувала власний театр танцю А / CH, спеціалізується на сучасному танці[1]. Репертуар театру на 90 % складається з постановок самої Холіної[4]. Вистави були представлені глядачам Угорщини, Люксембургу, Туреччини, Англії, Латвії, Польщі, Росії, Данії, Китаю.

Анжеліка Холіна — одна з найвідоміших хореографів Литви, доцент Литовської академії музики і театру (з 1998 року). Її ім'я відоме в європейських і американських балетних колах — поставлені нею мініатюри для початківців танцівників Вільнюської та Мюнхенської шкіл балету були відзначені преміями на міжнародних балетних конкурсах в Лозанні, Варні, Москві, Парижі, Токіо, Нью-Йорку, Стокгольмі, Мюнхені та Гельсінкі. Хореографа запрошують на постановки танцювальних сцен у фільмах компанії Ворнер Бразерс[5].

Творчість ред.

З 2008 року співпрацює з академічним театром імені Є. Вахтангова, де поставила хореографічні вистави: «Берег жінок» (2008)[6], «Анна Кареніна» (2012)[7][8], з якими театр активно гастролював в Росії, побувавши і в країнах Європи, на Кубі[9] та в Китаї.

 
«Анна Кареніна», фінал, 2012

З «Анною Кареніної» Холіна брала участь в «Золотій масці»-2013 в номінації — "робота балетмейстера-хореографа[10]. У 2013 році вона переносить на вахтанговську сцену «Отелло»[11], доопрацювавши його з урахуванням нових можливостей трупи. До відкриття Нової сцени театру в 2015 році наново ставить «Чоловіки і жінки, або Сценарії, за якими живуть люди»[12].

Як режисер-хореограф брала участь у створенні вистав «Євгеній Онєгін» (2013), «Мінетті» (2015) і «Цар Едіп» (2016), поставлених там же Рімасом Тумінасом.

Анжеліка Холіна, як і багато її колег, отримавши свого часу путівку в життя в ГІТІСі, сьогодні, як бумеранг, повертається до Москви і щедро дарує нам свою творчість, зайвий раз підтверджуючи давню істину: у справжнього мистецтва немає і не може бути ніяких кордонів .

— Борис Поюровський, «Новые Известия»[13]

Створені хореографом спектаклі виняткові — в них переплітаються елементи класичного балету, сучасного танцю і драми. За словами А. Холіної, вибір засобів вираження, танцюристів і акторів залежить тільки від теми постановки[2].

  Я працюю в жанрі пластичного театру все життя, і, відверто кажучи, мене ніколи не хвилювало, як назвати мої постановки - драмою, балетом або якось по-іншому. Я хочу створювати живий театр, а якими способами я цього досягаю, не має значення. Звичайно, рух - важливо, без цього я не можу, але головне, щоб був сенс, виражена суть твору.[14]  

З 2016 року А. Холіна співпрацює з Большим театром Росії, в якому спільно з режисером Р. Тумінасом поставила оперу «Катерина Ізмайлова»[15] та «Червова краля»[16] в 2018 році. У 2017 році разом з Р. Тумінасом брала участь у постановці «Цар Едіп» / «Замок герцога Синя Борода»[17] в Московському академічному музичному театрі імені Станіславського і Немировича-Данченка.

Продовжуючи жити на дві країни, у вересні 2017 року Холіна випустила в Литві нову виставу «Ідіот»[18], повністю зроблену на музику Гія Канчелі. Через рік її приймали на Арбаті в Москві[19].

У 2019 році брала участь у Benois de la Danse, де крім фрагментів вистав минулих років був показаний спеціально підготовлений номер — дует Настасії Пилипівни і Парфена Рогожина (героїв «Ідіота» Достоєвського) у виконанні Ольги Смирнової та Валерія Суанова[20].

Нагороди ред.

  • 1996 — Премія «Кристофора» за балет «Медея» в Литовському театрі опери і балету
  • 2006 — лауреат премії Міністерства культури Литви «Золотий Хрест сцени» за виставу «Отелло» в Театрі танця А / CH
  • 2010 — лауреат премії Міністерства культури Литви «Золотий Хрест сцени» за виставу «Анна Кареніна» в Театрі танця А / CH
  • 2011 — Лицарський хрест ордена «За заслуги перед Литвою» в галузі культури[21]
  • 2013 — Премія Олега Янковського «Творче відкриття 2012—2013» за виставу «Анна Кареніна» в державному академчному театрі імені Є. Вахтангова[22][23]
  • 2015 — Вища державна нагорода діячів культури Литви — Золотий знак пошани «Неси свій світ і вір»

Основні роботи ред.

 
«Кармен», московська прем'єра
 
«Кармен», московська прем'єра

в Росії ред.

«Замок герцога Синя Борода» — Музичний театр іменіСтаніславського і Немировича-Данченка

у Литві ред.

  • 1993 — одноактний балет «З вуличного життя» П. Сарасате — Литовський театр опери та балету
  • 1994 — одноактний балет «Болеро» М. Равеля — Литовський театр опери та балету
  • 1995 — хореографія в опері «Летючий голландець» Р. Вагнера — Литовський національний симфонічний оркестр
  • 1995 — вечір хореографії «Замальовки після семи» і одноактний балет «Імпровізація в малому» на музику Б. Макферрін — Литовський театр опери та балету
  • 1996 — балет «Медея» на музику A. Рекашюса — Литовський театр опери та балету
  • 1996 — хореографія і сценічний рух у виставі «Любовні таємниці Р. Вітрако» — Литовський національний театр драми
  • 1997 — хореографія в опері «Аїда» Дж. Верді — Литовський театр опери та балету
  • 1997 — хореографія в опері «Саломея» Р. Штрауса — Литовський національний симфонічний оркестр
  • 1997 — хореографія для телесеріалу «Пригоди Робін Гуда» — Ворнер Бразерс
  • 1998 — «Пісні жінок» за піснями М. Дітріх — Литовський національний театр драми
  • 1998 — «Кармен» на музику Ж. Бізе — Р. Щедріна — Литовський національний театр драми
  • 1999 — «Танці божевільних дівчат» на музику A. Вівальді і К. Сен-Санса — Театр Оскараса Коршуноваса
  • 1999 — хореографія в опері «Травіата» Дж. Верді — Каунаський музичний театр
  • 2000 — «Дім Бернарди Альби» за п'єсою Ф. Р. Лорки — Литовський національний театр драми
  • 2000 — хореографія для телесеріалу «Аттіла-завойовник» — USA Network
  • 2000 — хореографія в опері «Локіс» В. Кутавичюса — Національна філармонія Литви
  • 2001 — «Tango in Fa» на музику A. П'яццоллі — Театр танцю А / CH
  • 2002 — «Любов» на музику сучасних композиторів — Театр танцю А / CH
  • 2003 — «Ромео і Джульєтта» на музику сучасних композиторів — Театр танцю А / CH
  • 2004 — «Болеро» М. Равеля — Театр танцю А / CH
  • 2005 — «Люди» за мотивами литовської народної музики — Театр танцю А / CH
  • 2006 — «Отелло» на музику Дж. Адамса й інших композиторів — Театр танцю А / CH
  • 2007 — «Фантазія для п'яти стихій» на музику сучасних композиторів — Театр танцю А / CH
  • 2009 — «Чоловіки і жінки» на музику з класичних балетів — Театр танцю А / CH
  • 2010 — оперета «Мадам Помпадур» Л. Фаля — Каунаський музичний театр
  • 2010 — «Анна Кареніна» на музику А. Шнітке — Театр танцю А / CH
  • 2011 — балет «Барбора Радвілайте» на музику С. Вайнюнаса, А. Малціса, М. Горецьки — Литовський театр опери та балету
  • 2012 — «Кармен» — Театр танцю А / CH
  • 2014 — мюзикл «Легенда любові Сигізмунда Августа і Барбори Радвілайте» на музику К. Машанаускаса — прем'єра пройшла на арені Швітуриі, Клайпеда
  • 2017 — «Ідіот» на музику Г. Канчелі — ТТеатр танцю А / CH
  • 2018 — мюзикл «Король Міндаугас» на музику К. Машанаускаса — Театр танцю А / CH

Примітки ред.

  1. ↑ а б Театр танца А / CH. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  2. ↑ а б Анжелика Холина: «Мы должны помочь людям стать лучше», «Театрон». Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
  3. ↑ Анжелика Холина: Приходите увидеть себя…, «Москва За Калужской заставой». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2013.
  4. ↑ Спектакли театра танца А / CH. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  5. ↑ Анжелика Холина, биография (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  6. ↑ «Берег женщин», Театр им. Вахтангова. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  7. ↑ «Анна Каренина», Театр им. Вахтангова. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  8. ↑ «Анна Каренина», трейлер на vimeo.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  9. ↑ «Анна Каренина» из Вахтанговского театра с триумфом станцевала на Кубе, ИТАР-ТАСС, 25 окт 2013. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  10. ↑ «Золотая маска»—2013. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  11. ↑ «Отелло», Театр им. Вахтангова. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  12. ↑ «Мужчины и женщины, или Сценарии, по которым живут люди», Театр им. Вахтангова. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  13. ↑ Драматический взгляд, «Новые Известия», 22 ноября 2012. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2020.
  14. ↑ «Анна Каренина» в танце: премьера в Вахтанговском (рос.). РИА Новости. 28 квітня 2012.
  15. ↑ «Катерина Измайлова», Большой театр. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  16. ↑ «Пиковая дама», Большой театр. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  17. ↑ «Царь Эдип» / «Замок герцога Синяя Борода», Музыкальный театр им. Станиславского и Немировича-Данченко. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 5 квітня 2020.
  18. ↑ Премьера спектакля «Идиот» на больших театральных площадках Литвы — открытие сезона театра танца Анжелики Холиной, 11 октября 2017. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  19. ↑ «Идиот» в театре имени Вахтангова, 27-28 ноября 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
  20. ↑ Бонелли Валентина.  // Амадеус : журнал. — 2019. — . — Май.
  21. ↑ Кавалер ордена «За заслуги перед Литвой». Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  22. ↑ «Черешневый лес» завершился вручением премии Олега Янковского, РИА Новости, 31 мая 2013. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  23. ↑ Вручение премии Олега Янковского, РИА Новости, 01 июня 2013. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анжеліка_Холіна&oldid=36466875