Колібрі вохристий
| Колібрі вохристий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Leucippus fallax (Bourcier, 1843) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Trochilus fallax | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі вохристий[2] (Leucippus fallax) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Колумбії і Венесуелі. Це єдиний представник монотипового роду Андійський колібрі (Leucippus). Раніше до цього роду відносили низку інших видів, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження 2014 року, яке показало поліфілітичність роду Leucippus, вони були переведені до відновлених родів Thaumasius, Talaphorus і Elliotomyia[4][5].
Опис ред.
Довжина птаха становить 8,5-9 см. У самців верхня частина тіла тьмяно-зелена, нижня частина тіла блідо-охриста, живіт і гузка білі. Хвіст округлої форми, тьмяно-зелений з білою смугою на кінці(на центральних стернових перах вона відсутня). За очима білі плями, дзьоб тонкий, майже прямий, довжиною 2 см. Самиці мають дещо блідіше забарвлення, ніж самці.
Поширення і екологія ред.
Вохристі колібрі мешкають на північному сході Колумбії та на півночі Венесуели, зокрема на сусідніх островах Ла-Тортуга[en] і Маргарита. Вони живуть в сухих чагарникових і кактусових заростях та в мангрових заростях, на висоті до 550 м над рівнем моря. Ведуть частково кочовий спосіб життя. Живляться нектаром квітів, зокрема нектаром агави, гібіску, кактусів і Stachytarpheta, а також соком і м'якоттю плодів кактусів Armatocereus[6] та комахами. Вохристі колібрі відіграють важливу роль у запиленні мелокактусів[7]. Сезон розмноження у них триває переважно з травня по листопад. В цей період самці виконують демонстраційні польоти, пікіруючи з неба по дузі, видаючи при цьому звуки. Гніздо чашоподібне, розміщується в чагарниках, на висоті від 0,6 до 2 м над землею.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Leucippus fallax: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 11 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ McGuire, J.; Witt, C.; Remsen, J.V.; Corl, A.; Rabosky, D.; Altshuler, D.; Dudley, R. (2014). Molecular phylogenetics and the diversification of hummingbirds. Current Biology. 24 (8): 910—916. doi:10.1016/j.cub.2014.03.016.
- ↑ Stiles, F.G.; Remsen, J.V. Jr.; Mcguire, J.A. (2017). The generic classification of the Trochilini (Aves: Trochilidae): Reconciling taxonomy with phylogeny. Zootaxa. 4353 (3): 401—424. doi:10.11646/zootaxa.4353.3.
- ↑ Ruschi, P.A. (2014). Frugivory by the hummingbird Chlorostilbon notatus (Apodiformes: Trochilidae) in the Brazilian Amazon (PDF). Boletim do Museu de Biologia Mello Leitão. 35: 43—47. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014.
- ↑ Nassar, J. M.; Ramírez, N. (2004). Reproductive biology of the melon cactus, Melocactus curvispinus (Cactaceae). Plant Systematics and Evolution. 248 (1–4): 31—44. doi:10.1007/s00606-004-0193-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |