Римарук Андрій Вікторович

український ветеран, волонтер і актор
(Перенаправлено з Андрій Римарук)

Андрій Вікторович Римарук (нар. в Молдові)— український ветеран російсько-української війни, волонтер та актор ігрового кіно. До недавнього часу був Директором воєнного департаменту Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим».[1][2] [3] В армії використовував позивний — "Молдован"[4]

Римарук Андрій Вікторович
Народився
Молдова
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність актор, ветеран, волонтер
Нагороди
Відзнака Президента України «Золоте серце»
IMDb ID 10957183

Біографія ред.

Ранні роки ред.

Ранні роки життя провів у Івано-Франківську.[4]

В 1996 році отримав паспорт громадянина України. Навчався в школі Івано-Франківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 до 9-го класу, після чого сім'я переїхала до Києва.

Після закінчення школи поступив в інститут Харчових технологій, на технолога. Не довчився, пішов в армію на строкову службу. (2004 рік)

Служив у прикордонних військах,[5] закінчив школу сержантів.

Проходив службу в районі Ужгороду у прикордонних військах. Після демобілізації служив охоронцем в ПриватБанк.

В 2006 вступив в Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, на кафедру психології.

До 2009 року був журналістом у газеті "Факти"

З 2007 по 2010 роки жив в Донецьку.[4] Був працівником медіа відділу структури ДТЕК, прес-секретарем.[5]

Після подій Майдану, по повістці був мобілізований на фронт 14 лютого 2014 року, сержантом.[5]

Участь у бойових діях ред.

Андрій Римарук, у минулому журналіст, потрапив на війну в лютому 2015 року, під час четвертої хвилі мобілізації. Розвідником 53-ї механізованої бригади воював у Станиці Луганській, Авдіївці, Зайцевому та інших населених пунктах Донецької та Луганської областей. В 2015 році познайомився з засновником фонду "Повернись Живим" - Віталеєм Дейнегою.[5]

Після демобілізації Римарук став волонтером благодійного фонду «Повернись живим»[6] (10 травень 2016 року[5]).

Кар'єра в кіно ред.

У 2017 році, познайомившись із авторами фільму «Дике поле», отримав запрошення на кастинг і успішно зіграв головну роль в антиутопії Валентина Васяновича «Атлантида»[7]. Пізніше він також зіграв у «Відблиску», поданому на Венеційський фестиваль 2021 року[8].

Номінант премії «Золота дзиґа» найкращому акторові у головній ролі 2021 року.[9]

Андрій Римарук періодично, а після початку повномасштабного вторгнення російської армії — постійно дає численні коментарі щодо військової ситуації в ефірах Радіо НВ та інших ЗМІ[10][11][12][13].

Керівник відділу фонду Повернись живим ред.

В травні 2016 року приєднався до фонду «Повернись живим». Директор воєнного напрямку у фонді.[14]

Після отримання фондом «Повернись живим» дозволу займатись закупівлею і постачанням до ЗСУ озброєння, Римарук координує закриття гарячих потреб військових частин не лише у бронежилетах і раціях, але й набагато серйознішого обладнання[15].

Відділ, яким керує Римарук складається з:[5]

  • представників комунікації з суспільством,
  • інструторів по мінометному навчанню стрільби з закритих позицій (створювачі застосунку, балістичного калькулятору ArmaCalc),
  • інструктори з снайперської підготовки,
  • інженери з саперної справи (з 2017 року),
  • спеціалісти з тактичної медецини,
  • спеціалісти з навчання по керуваню бпла (з 2020 року)
  • закупівельний відділ
  • логістично-складський відділ

В серпні 2023 року Андрій Римарук звільнився з фонду.[16]

Сім'я ред.

Батько був родом з Івано-Франківська,[4] працював в правоохоронних органах.[5]

Одружений з 9 листопада 2013 року.[14]

Нагороди ред.

  • Відзнака Президента України «Золоте серце» (9 грудня 2022) — за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху, зокрема під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та подолання її наслідків[1]

Примітки ред.

  1. а б Указ Президента України від 9 грудня 2022 року № 850/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України "Золоте серце"»
  2. https://twitter.com/cabb08/status/1689310662189522944?s=46&t=W7mwRjOdTVbmOVKhRqde1A. Twitter (укр.). Процитовано 10 серпня 2023.
  3. https://twitter.com/taraschmut/status/1689622887747977217?s=46&t=W7mwRjOdTVbmOVKhRqde1A. Twitter (укр.). Процитовано 10 серпня 2023.
  4. а б в г Знайомство із Залужним, феномен "Да Вінчі", найгарячіші бої – Андрій Римарук (Повернись живим) (uk-UA) , процитовано 23 березня 2023
  5. а б в г д е ж Андрій Римарук про Повернись живим, кіно та кращу команду англійської премʼєр ліги (uk-UA) , процитовано 26 березня 2023
  6. Олександра Горчинська. Найстрашніше на війні — коли ти нічого не боїшся. Волонтер Повернись живим — про сепаратизм усередині країні та загострення у Донбасі.//НВ, 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 28 липня 2021.
  7. Андрій Римарук: Фільм «Атлантида» — цілком реальне майбутнє Донбасу//Army FM, 22 вересня 2019. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 28 липня 2021.
  8. Ганна Мамонова. «Відблиск» Валентина Васяновича бере участь у конкурсній програмі Венеційського фестивалю.//Суспільне. Культура, 26 липня 2021. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  9. Кінопремія "Золота дзиґа": опубліковано шорт-лист номінантів | Новини Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 15 вересня 2022.
  10. Андрій Римарук, «Повернись живим»: Недавно знищили склад боєприпасів у Донецьку — отримали прикритий напрямок біля Авдіївки.//Новинарня, 19 листопада 2021
  11. Керівник військового відділу фонду «Повернись живим» Андрій Римарук в ефірі Радіо НВ, 26 травня 2022
  12. «Перелякані в РФ будують лінію оборони». Як українські військові женуть російських окупантів у Харківській області — Римарук//НВ, 15 травня 2022
  13. Лариса Волошка. IT-спільнота зібрала $1 млн на «літачок» для ЗСУ менш ніж за добу.//Новинарня, 7 травня 2022
  14. а б Андрій Римарук. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 березня 2023.
  15. Андрій Римарук (Фонд Повернись живим) в ефірі Радіо НВ, 22 червня 2022
  16. Фронтова поплава #131 (uk-UA) , процитовано 16 серпня 2023

Посилання ред.