Андрій Линевський
Андрі́й Лине́вський (? – 5 квітня 1661) – руський (український) шляхтич з волинського панського роду Линевських, власного гербу Линевських. Державний діяч у Волинському воєводстві Речі Посполитої.
| Андрій Линевський | ||
 | ||
| Герб Линевських | ||
| ||
|---|---|---|
| Смерть: | 5 квітня 1661 | |
| Поховання: | Кисилин[1] | |
| Підданство: | Річ Посполита, Корона Польська | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Релігія: | католицизм | |
| Рід: | Линевські | |
| Шлюб: | Олександра Орловська, Ядвіга Парис, Маріанна Лисаковська | |
| Діти: | Стефан, Констанція, Христина, Теофіла (або Богумила), Маріанна, Олександра. | |
Відомості про рід ред.
Відомо, що родина Линевських власного гербу мешкала в селі Линів Луцького повіту. Найдавнішим з відомих представників цього роду згадується Василь Федорович Линевський. У 1528 році виставляв на службу до війська ВКЛ 3-х коней. Наталя Яковенко відносить Линевських до категорії середніх землевласників. На 1629 рік за представниками цього роду на Волині нараховувалося 6 сіл, що дорівнювало 126 димам.[2]
Кар'єра ред.
Андрій Линевський у 1626 році був депутатом від Волинського воєводства на радомський Трибунал. Упродовж 1634 –1636 років обіймав уряд волинського підстолія. З 1636 по1644 рік – луцький земський підсудок. Був послом на сейм від Волинського воєводства у 1630, 1638, 1642, 1661 роках. Підписав елекційні листи королів Владислава IV та Яна ІІ Казимира. Серед актових записів, що збереглися до нашого часу найбільше відомий як суддя земський луцький. Обіймав цю посаду з 1644 по 1661 рік, включно під час Хмельниччини.[3]
Сім'я ред.
Відомо, що Андрій Линевський мав якнайменше три шлюби. Перший з Олександрою Орловською (на 1624), другий з Ядвігою Парис (вдовою Петра Бабинського, на 1652)[4] та третій з Маріанною Лисаковською. Також відомо, що мав шістьох дітей, материнська приналежність яких потребує детального дослідження. Діти – один син та п'ять доньок:
- Стефан Линевський – хорунжий парнавський (на 1659) у шлюбі з Теофілою Лісовською.
- Констанція Линевська.
- Христина Линевська.
- Теофіла (або Богумила) Линевська.
- Маріанна Линевська, у шлюбі за писарем земським володимирським Франциском Чапським.
- Олександра Линевська, у шлюбі за кременецьким земським суддею (1670 - 1673) Самуелем Ледуховським[5].[6]
Джерела ред.
Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008р. 409 ст. Ст. 207.
Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. ЦДІАК України, м. Київ. 2008. – 1011 с. Cт. 255, 420, 503, 554.
Собчук В.Д. «Від коріння до корони». Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 317.
Sigillum. Музей Шереметьєвих. Андрій Линевський.
Сергій Безносюк. Шляхта руських земель.
Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII w". Oprac. Marian Wolski, Kórnik 2007, s. 170-171.
Stefania Ochmann-Staniszewska, Sejmy lat 1661-1662. Przegrana batalia o reformę ustroju Rzeczypospolitej, Wrocław 1977, s. 255.
Примітки ред.
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 91. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Яковенко Н.М. (2008). «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» (українська) . Київ. с. 207.
- ↑ Андрій Линевський. Sigillum. Музей Шереметьєвих. (українська) .
- ↑ Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. (2008). Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / ЦДІАК України (українська) . Київ. с. 255, 420, 503, 554.
- ↑ Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 317.
- ↑ Безносюк, Сергій. Линевські. Шляхта руських земель. (українська) .