Андреєв Павло Андрійович

Павло Андрійович Андреєв (нар. 1 січня 1944(19440101)) — український радянський легкоатлет, який спеціалізувався у бігу на довгі дистанції, учасник Олімпійських ігор (1972), багаторазовий призер чемпіонатів СРСР та чемпіон УРСР, рекордсмен УРСР та України з бігу на 10000 метрів. Майстер спорту СРСР міжнародного класу. На змаганнях всередині СРСР представляв «Трудові резерви» та Збройні Сили. Тренувався у А. І. Смирнова, О. Г. Шуваєва та Ю. М. Фокіна.

Павло Андреєв
Загальна інформація
Повне ім'я Павло Андрійович Андреєв
Народження 1 січня 1944(1944-01-01)[1] (80 років)
Вурнарський район, Чуваська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Зріст 167 см
Вага 54 кг
Клуб Трудові резерви, Збройні Сили
Тренери А. І. Смирнов, О. Г. Шуваєв, Ю. М. Фокін
Особисті рекорди
5000 м 13.38,8h (1971)
10000 м 27.59,8h (1973) NR
Спортивні звання
Майстер спорту СРСР міжнародного класу
Майстер спорту СРСР міжнародного класу
Медалі
Чемпіонати СРСР
Бронза 1971 Москва 10000 м
Срібло 1972 Москва 10000 м
Срібло 1973 Москва 10000 м
Бронза 1974 Євпаторія крос (12 км)
Чемпіонати УРСР
Золото 1969 Донецьк 10000 м
Золото 1970 Дніпропетровськ 10000 м
Срібло 1971 Київ 10000 м
Золото 1971 Київ 10000 м
Золото 1973 Євпаторія крос (12 км)

Біографія ред.

Заняття легкою атлетикою розпочав у шкільному віці (Малояушська середня школа) під керівництвом вчителя фізвиховання А. І. Смирнова. Серйозні тренування розпочав під час навчання у Краснотур'їнському міському професійно-технічному училищі № 11 під керівництвом викладача фізвиховання Олексія Григоровича Шуваєва. По закінченні училища отримав спеціальність автослюсаря та мав другий спортивний розряд.

У 1963 був призваний на строкову службу до Збройних сил. Службу проходив у складі Групи радянських військ у Німеччині. За роки служби отримав звання «Майстер спорту СРСР» (1966), неодноразово перемагав у армійських змаганнях. По закінченні строкової служби продовжив тренування у спортивному клубі Прикарпатського військового округу у Львові під керівництвом Ю. М. Фокіна.

Впродовж 1971—1973 тричі ставав призером чемпіонатів СРСР у бігу на 10000 метрів.

У 1972 був включений до складу олимпійської збірної СРСР та стартував на Олімпіаді в Мюнхені — у бігу на 10000 метрів пробився до фіналу, в якому посів 11 місце.

У 1972—1973 двічі встановлював рекорди УРСР з бігу на 10000 метрів (28.07,8 та 27.59,8). Останній результат досі залишається національним рекордом України.

У 1973 у складі збірної СРСР взяв участь у першому в історії чемпіонаті світу з кросу, де посів 17-те місце у забігу на довгу дистанцію (12 км).

У 1975 закінчив Львівський державний інститут фізичної культури. Працював тренером з легкої атлетики в клубах Радянської армії. За віком пішов на пенсію, маючи звання старшого лейтенанта.

Після 1989 — на спортивній роботі, працював 5 років тренером у Польщі.

Одружений. Дружина Надія має звання майстра спорту СРСР з велосипедного спорту, входила до складу збірної України.

Основні міжнародні виступи ред.

Рік Змагання Місто Місце Дисципліна Примітки
1972 Олімпійські ігри   Мюнхен 11 10000 м
1973 Чемпіонат світу з кросу   Варегем 17 12 км

Примітки ред.

Джерела ред.

Рекорди
Попередник:
  Степан Байдюк (Квм)
Рекордсмен України з бігу на 10000 метрів
23 червня 1972 —
Наступник:
відсутній