Андреєвський Аркадій Степанович
Аркадій Степанович Андреєвський (1812 – 1881) – голова Олонецької та Катериносласької казенних палат, дійсний статський радник.
| Андреєвський Аркадій Степанович | |
|---|---|
| Народився | 1812 |
| Помер | 1881 |
| Підданство |  Російська імперія |
| Відомий завдяки | Голова Олонецької, Катеринославської казенних палат. |
| Alma mater | Рішельєвський ліцей |
| Батько | Stepan Stepanovich Andreyevskiyd |
| Мати | Henriette Augusta Graefed |
| Брати, сестри | Андрієвський Ераст Степанович |
| Діти | Mikhail Arkadievich Andeevskiyd, Андреєвський Сергій Аркадійович, Андрєєвський Павло Аркадійович і Nikolay Arkadievich Andreevskiyd |
| Нагороди |  |
Біографія
ред.А. С. Андреєвський народився 6 (18) березня 1812 року.
Вихованець педагогічного інституту та філософського відділення Рішельєвського ліцею, випускник 1830 року.
З 18 грудня 1830 року до 1 лютого 1832 року служив нагладачем вихованців Рішельєвського ліцею.
В 1832 році склав іспити за правове та політичної економії відділення Рішельєвського ліцею.
У 1832 – 1836 роках служив у канцеляріях Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора, Ізмаїльського градоначальника. В подальшому був чиновником по особливим дорученням при губернаторі Новоросійського краю, радником Кавказького намісника, Тифліським губернським прокурором, головою Олонецької та Катериносласької казенних палат.
В 1856 році здобув чин дійсного статського радника, а у 1865 році вийшов у відставку.
Помер 7 (19) травня 1881 року.
Нагороди
ред.- Орден Св. Анни 2 ст.
Родина
ред.- Брат: Андрієвський Ераст Степанович (1808 – 1872) – доктор медицини, курортолог.
- Син: Андреєвський Сергій Аркадійович (1847 – 1918) – російський поет, критик, судовий оратор.
- Син: Андреєвський Павло Аркадійович (1849 – 1890) – російський драматург та театральний критик.
- Син: Андреєвський Михайло Аркадійович (1847 – 1879) — російський математик.
Література
ред.- Михневич И. Г. Сочинения / ред. Мозговая Н. Г., Волков А. Г., вступ. ст. Волынка Г. И., Мозговая Н. Г., указат. Туренко В. Э. – Киев: НПУ им. М. Драгоманова; Мелитополь: МГПУ им. Б. Хмельницкого, 2014. – С. 257 - 258.
- Волков С. В. Высшее чиновничество Российской империи. Краткий словарь. – Москва: УДП, 2016. – С. 15 - 42.
- Букач В. М. З історії педагогічного інституту Рішельєвського ліцею: Довідник. — Одеса: ПНПУ, 2022. — С. 17-18. Джерело (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 10 травня 2023.