Вікіпедія

Андресса Каваларі Машрі

бразильська футболістка

Андресса Каваларі Машрі або просто Андрессінья (порт.-браз. Andressa Cavalari Machry / Andressinha; нар. 1 травня 1995, Рокі-Гонсаліс, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія) — бразильська футболістка, півзахисниця «Корінтіанса» та національної збірної Бразилії. Брала участь у чемпіонаті світу 2015 року. З 2010 по 2015 рік захищала кольори «Кіндеманна»[3][4], учасниця Кубку Лібертадорес 2018 року як гравчиня Ірандуби[5].

Ф
Андрессінья
Андрессінья
Андрессінья
Особисті дані
Повне ім'я Андресса Каваларі Машрі
Народження 1 травня 1995(1995-05-01) (28 років)
  Рокі-Гонсаліс, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія [1]
Зріст 161 см
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція півзахисниця
Інформація про клуб
Поточний клуб США «Корінтіанс»
Номер 20
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009 Бразилія «Пелотас» ? (?)
2010—2015 Бразилія «Кіндерманн» 13 (6)
2015—2017 США «Г'юстон Даш» 42 (3)
2015 → Бразилія «Тіраденташ»[2] 8 (2)
2016 → Бразилія «Ферроварія» ? (?)
2017 → Бразилія «Ірандуба» ? (?)
2018—2019 США «Портленд Торнс» 27 (1)
2018 → Бразилія «Ірандуба» 6 (?)
2020—н.ч. Бразилія «Корінтіанс» 28 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2010—2012
2012—2014
2014—н.ч. 		Бразилія Бразилія (WU-17)
Бразилія Бразилія (WU-20)
Бразилія Бразилія

42 (10)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

«Пелотас» ред.

Розпочала займатися футболом у рідному місті Рокі-Гонсаліс, Ріу-Гранді-ду-Сул. У 2009 році перебрався до «Пелотаса»[3], у складі якого виступала в Лізі Гаушу. Допомогла «Пелотасу» посісти 4-те місце в Лізі[6].

«Кіндерманн» ред.

У 2010 році почала виступати за «Кіндерманн», команду з міста Касадор, Санта-Катарина[3], в якому виступала до початку 2015 року, коли її викликали на тривалий період часу в національну збірну Бразилії[4]. У складі команди зі Санта-Катаріни вигравала чемпіонат штату 2010, 2011, 2012 та 2013 років[7][8][9][10], при цьому сезонах 2011 та 2013 років ставала найкращою бомбардиркою чемпіонату[11], а також стала віцн-чемпіонкою Бразилії 2014 року[12]. Під час свого тривалого періоду виступу в «Кіндерманні» Андрессінья також грала й за футзальну команду клубу[13], у складі якої виграла чемпіонат Санта-Катаріни (WU-17) та університетські ігри Бразилії 2013 року[13][14], викликалася до дівочої збірної Санта-Катаріни (WU-17)[15].

«Г'юстон Даш» ред.

2015 ред.

27 липня 2015 року, після завершення Панамериканських ігор, було оголошено про перезаснування для Г'юстон Даш[16], клуб у місті Г'юстон, штат Техас, у Сполучених Штатах, команді в якому вже базувалося «Х'юстон Динамо». Бразилійка приєдналася до команди з Техасу, щоб змагатися в останніх турах Національної жіночої футбольної ліги (NWSL), вищого дивізіону жіночого футболу у вище вказаній країні[16]. Згідно з правилами NWSL, в одній команді може бути не більше 20 гравців[17], але з приходом Андрессіньї необхідно було звільнити місце, і для цього захисниці Карлі Вілльямса надали статус вільного агента[16]. Дебютувала в новій команді 29 липня 2015 року, вийшовши в стартовому складі в переможному (3:2) поєдинку проти «Канзас-Сіті»[16][18]. Окрім вище вказаного поєдинку, протягом року зіграла ще шість за американський клуб, останні сім у NWSL сезону 2015 року, які зіграв Г'юстон Даш[16][18], який фінішував на 5-му місці та залишився поза чемпіонським плей-оф[19][20]. У всих вище вказанимх матчах Анддрессінья носила футболку з 2-им ігровим номером. За підсумками сезону у внетрішньоклубному голосуванні обрана найкращою молодою футболісткою «Г'юстон Даш» 2015 року[21].

2016 ред.

Проходила передсезонну підготовку з командою у 2016 році[22][23][24], під час якої відзначилася першим голом за «Г'юстон Даш», вдало виконавши штрафний удар у переможному (3:0) поєдинку проти «Орегон Стейт Біверс», команда Університету штату Орегон[25], у товариському турнірі, організованому «Портленд Торнс»[26]. Без урахування передсезонних ігор, зіграла 15 матчів за американський клуб у NWSL 2016 року. У вище вказаному турнірі відзначилася одним голом за «Х'юстон Даш», 23 квітня 2016 року в програному (1:3) поєдинку проти «Орландо Прайда»[27], який номінували на найкрасивіший гол другого туру NWSL 2016 та найкрасивіший гол квітня 2016 року за результатами голосування, проведеного на сайті Women's Soccer United, але в обох номінаціях Андресса поступилася голу Елі Крегер, яким вона відзначилася за «Вашингтон Спіріт»[28] 24 квітня 2016 року в переможному (2:1) поєдинку проти «Скай Блу»[29]. У вище вказаному матчі проти клубу з Орландо, штат Флорида, також відзначилася автоголом[27]. Техаський клуб завершив чемпіонат на 8-му місці та знову не потрапив до чемпіонського плей-оф[30]. Протягом сезону Анддрессінья отримала футболку з 17-им ігровим номером, під яким вона також виступала на Олімпійських іграх. У грудні 2016 року продовжила контракт з «Х'юстон Даш» на наступний сезон[31].

2017 ред.

У 2017 році повернулася до розташування команди, щоб пройти з нею передсезонні збори[32]. Під час передсезонного підготовчого періоду до NWSL цього року «Х'юстон Даш» Thorns Spring Invitational 2017 року[33], товариський турнір за участю чотирьох команд, який організував «Портленд Торнс»[34]. За цей сезон Андресінья зіграла 21 матч та відзначилася 2-ма голами за техаський клуб. Першим голом за «Г'юстон Даш» відзначилася 20 травня 2017 року в програному (1:2) поєдинку проти «Скай Блу». 15 липня 2017 року відзначилися другим голом у переможному (2:1) поєдинку проти «Вашингтон Спіріт»[35], в якому Андрессінья встановила рахунок 2:0[35]. Цей гол за команду з Джермантауна, штат Меріленд, приніс їй номінацію на найкрасивіший гол 13-го туру NWSL 2017, але програв суперечку Тоні Пресслі, яка відзначилася голом того ж дня за «Орландо Прайд», у переможному (4:1) поєдинку проти «Канзас Сіті»[36]. Тим не менш, вона була обрана найкращим гравцем 13-го туру NWSL 2017 й обрана до команди липня NWSL 2017[37]. У цьому турнірі клуб знову посів 8 місце[38], знову залишилися поза чемпіонським плей-оф[38][39]. Після закінчення змагань з «Х'юстон Даш» того сезону, разом із захисником Бруною Бенітес, їх віддали в оренду до Ірандубі, бразильському клубу зі штату Амазонас[40], разом з яким виграла Лігу Амазоненсе[40].

«Тіраденташ» ред.

Після закінчення контракту та розформування «Г'юстон Даш», повертається до Бразилії, де підсилила «Тіраденташ» у чемпіонат Бразилії 2015. Незабаром Анддрессіня стала однією з провідних гравчинь команди, допомогла «Тірандеш» дійти до півфіналу, де «тигриці» поступилися досвдченішому «Сан-Жозе»[41]. Завдяки вдалим виступам у команді отримала нагороду Найкращого новачка 2015 року[42].

«Ферроварія» ред.

26 жовтня 2016 року Андресса підсилила «Ферроварія», команди з міста Арараквара, штат Сан-Паулу, яка того року повинна була стартувати у кубку Лібертадорес. Однак, через її виклик до збірної Бразилії для участі в Міжнародному жіночому турнірі з футболу 2016 року[43], не змогла взяти участь у південноамериканському змаганні з клубом з Сан-Паулу, оскільки дати проведення турнірів збігалися.

«Ірандуба» ред.

4 жовтня 2017 року «Ірандуба» з однойменного міста оголосила про підписання контракту з Машрі для виступів у Лізі Амазоненсе того ж року[44]. Після прибуття в штат Амазонас, перед тим як представити клубу, її зустріли вечіркою в аеропорту[45]. У футболці «Халків з Амазонії» дебютувала 1 листопада, забивши 4 м'ячі в переможному (12:0) поєдинку-відповіді півфіналу плей-оф чемпіонату штату проти «Сан-Раймунду»[46]. У фіналі вона виграла чемпіонку Амазонії після двох нічиїх проти новачка 3Б да Амазонії, команди з міста Манауса[47]. Однак це рішення було оточене суперечками[48]. Спочатку «3Б да Амазонія» мав би перевагу у двох нічийних матчах у фіналі за те, що він виграв чемпіонат[48], але клуб був покараний Судом спортивної юстиції (TJD) втратою 6 очок за список нерегулярних гравців[48][49], передавши цю перевагу «Ірандубі»[48]. Окрім цього, перед матчем-відповіді у фіналі, команда зі столиці штату Амазонаса намагалася засудити «Ірандубу» за підробку медичних довідок Андрессіньї та захисника Бруни Бенітес[50]. Скаргу зрештою TJD не прийняв, і друге протистояння відбулося, як й очікувалося[51][52], зрештою «Ірандуба» стала 7-кратною чемпіонкою штату Амазонас[47].

«Портленд Торнс» ред.

12 січня 2018 року повідомимли про обмін гравцями між ФК «Портленд Торнс» та «Х'юстон Даш»[53], де клуб з міста Роз, штат Орегон, придбав Анддрессінью[54][55], поступившись колишньому бразильському клубу американській нападниці Савані Джордан[53][54]. Андрессінья дебютувала за «Портленд Торнс» 28 квітня 2018 року проти «Юти Роялс», де вийшла на заміну на 64-ій хвилині замість Селести Бурей. 11 травня 2018 року відзначилася першим голом за команду зі штрафного удару, який приніс «Торнс» в перемогу з рахунком 3:1[56].

Повернення до «Ірандуби» ред.

Після закінчення сезону 2018 року у Сполучених Штатах він повертається до Бразилії, щоб знову захищати Ірандубу — цього разу для участі в кубку Лібертадорес того року[5].

«Корінтіанс» ред.

9 січня 2020 року підписала контракт з «Корінтіансом».

Кар'єра в збірній ред.

Дівоча збірна Бразилії (WU-17) ред.

Вперше її викликали до дівочої збірної Бразилії (WU-17), у 2009 році, у віці 14 років. У 2010 та 2012 році виступала на дівочому кубку Південної Америки (WU-17) та дівочому чемпіонаті світу (WU-17)[57]. Двічі ставала переможницею чемпіонату Південної Америки, при чому в останньому з вище вказаних турнірів відзначилася вирішальним голом[57]. Однак на дівочому чемпіонаті світу (WU-17) в обох розіграшах бразилійки вибували на стадії 1/4 фіналу[58][59]. Під час свого останнього матчу на дівочому чемпіонаті світу WU-17 Андресса була капітаном і провідною гравчинею команди, яка поступилася у другому таймі Німеччині. Тоді організатори турніру порівнювали її талант з Мартою[60], порівняння, яке також було зроблено за 2 роки до цього, після перемоги в дівочому кубку Південної Америки (WU-17) у 2010 році тодішнім тренером збірної Едвалдо Ерлашером.

  [Андресса] — дівчина, яка повинна піти тим самим шляхом або навіть й далі, чим сьогодні для Бразилії є Марта.  

— Едвалдо Ерлашер, колишній тренер дівочої збірної Бразилії WU-17.

Матчі та голи за збірну (WU-17) ред.

Молодіжна збірна Бразилія (WU-20) ред.

Андрессінья виступала на жіночому молодіжному чемпіонаті (WU-20) 2012 та 2014 року[75]. Двічі вигравав титул чемпіонки Південної Америки у вище вказаній віковій категорії та ставала найкращою бомбардиркою в 2014 році, де він також носила капітанську пов'язку[75][76]. Анддрессінья повернулася до захисту команди U-20 на жіночому чемпіонаті світу 2014 року[75], але бразилійки всеж вибули за підсумками групового етапу[77]/

Матчі та голи за молодіжну збірну Бразилії (WU-20) ред.

Національна збірна Бразилії ред.

19 грудня 2012 року Андрессінья дебютувала за національну збірну Бразилії проти Данії у фіналі Міжнародного жіночого турніру з футболу[85], коли Бразилія виграла свій третій титул у вище вказаному турнірі. У тому ж році вона повернулася до головної команди, у вересні 2014 року, на Кубок Америки[86], на якому бразилійки вшосте в історії стали переможцями турніру. У грудні 2014 року відбувся черговий розіграш Міжнародного жіночого футбольного турніру[87], на якому Бразилія знову тріумфувала. Саме у цьому розіграші Міжнародного футбольного турніру, 18 грудня 2014 року Андресса відзначилася дебютним голом за національну збірну, реалізувавши штрафний удар у переможному (4:1) фінальному поєдинку проти Китаю[87][88]. Разом з Формігою грала на позиції опорного півзахисника й отримала схвальні відгуки від тодішнього головного тренера «Селесау» Вадао[87].

  Щоразу, коли люди запитують мене про майбутнє жіночого футболу, я говорю про Андрессінью.  

— Освалду Фумейру Алваріш, або просто Вадао[87], тренер національної жіночої збірної Бразилії з футболу

У лютому 2015 року Анддрессінью викликали до 18-місячної Постійної програми проживання бразильської жіночої збірної з футболу, призначеної для підготовки команди до Чемпіонату світу 2015 року та Олімпійських ігор у Ріо-2016[89]. У березні 2015 року, готуючись до чемпіонату світу того року, виступала на Кубку Алгарве, де Бразилія посіла лише 7 місце[90]. На чемпіонаті світу 2015 року виходила в стартовому складі у всіх матчах збірної Бразилії, яка здобула перше місце на груповому етапі, при чому без жодної поразки та пропущених м'ячів[91][92]. Анддресінья визнана гравчинею матчу у переможному для Бразилії (1:0) проти Коста-Рикою. Бразильці, однак, у 1/8 фіналу поступилися Австралії[93].

Через місяць після чемпіонату світу, у липні 2015 року, Андрессінья повернувся до виступів за національну збірну, тепер у футболці з номером 10, представляти Бразилію на Панамериканських іграх 2015 року в Торонто, коли жіноча збірна з футболу завоювала свою третю золоту медаль у вище вказаному турнірі. У грудні 2015 року вона була разом з іншими гравчинами бразильської команди в іншому розіграші Міжнародного жіночого футбольного турніру[94], де Бразилія стала шестиразовим чемпіоном вище вказаному турнірі. Учасник Кубку Алгарве 2016 року[95], у березні того ж року провели турнір, на якому команда стала другою[96].

 
Збірна Бразилії на Олімпійських іграх у Ріо -2016.

12 липня 2016 року Андрессінью викликали для участі в Олімпійських іграх того ж року, які відбудуться в Ріо-де-Жанейро[97]. Вона розпочала змагання як гравчиня запасу, але після чудового виступу в другій половині переможного для бразилійок (3:0) поєдинку проти Китаю, стала основною гравчинею при головному тренері Вадао[98]. Зіграла у 5-ти з 6-ти матчів у вище вказаному турнірі та розпочала зі стартового складу третю гру групового етапу проти Південної Африки (0:0)[98]. У чвертьфінальній грі проти Австралії збірна Бразилії зіграла внічию (0:0) після завершення овертайму, Андрессінья вийшла на поле за 4 хвилинами до кінця й мала можливість допомогти команді здобути перемогу. Матч перейшов у серію пенальті, Андресса реалізувала другий удар бразилійок в серії та допомогла їм здобути перемогу в матчі. Селесау, однак, зазнали поразки у півфіналі від Швеції після чергової безгольової нічиєї та нової серії пенальті, де воротар Ліндгал відбила удари Андрессіньї та Крістіане[99]. Бразилійки знову зазнали поразки в поєдинку за бронзові медалі, цього разу від збірної Канади та посіли 4-те підсумкове місце, а Машрі не полі так і не з'явилася[100]

Матчі та голи за національноу збірну Бразилії ред.

Визнання ред.

Почесна громадянка Роке-Гонсалеш ред.

У квітні 2014 року міська рада Роке-Гонсалеша надала Андресіньї титул почесного громадянина, який вона на церемонії 26 грудня того ж року[132].

Олімпійські нагороди ред.

23 листопада 2016 року Законодавча асамблея Ріо-Гранде-ду-Сул нагородила Олімпійськими відзнаками спортсменів зі штату Ріо-Гранде-ду-Сул, які брали участь в Олімпійських та Паралімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро[133]. Через неможливість відвідати церемонію Анддрессіньєю її представляв Маркос Планета, координатор відділу жіночого футболу в клубі «Пелотас», який розкрив талант гравчині.

Інші відзнаки ред.

У лютому 2010 року, після повернення до рідного міста Роке-Гонсалес та перемоги того ж року на чемпіонат Південної Америки (WU-17), її зустріли мешканці міста та відзначили мерією правом участі в параді у відкритому вагоні. З цієї нагоди було виготовлено вапняну форму з відбитком її ніг, яка буде виставлена ​​у спортивній галереї Каса де Культура де Роке Гонсалес.

У 2012 році її знову вшанувало керівництво міста Роке-Гонсалес, а 20 грудня 2016 року — вже керівництво муніципалітету Пелотас.

Принцеса Андрессінья ред.

У 2017 році Андрессіньї присвятив свою пісню реп-виконавець Лучано D10 (порт. Princesa Andressinha)[134].

Досягнення ред.

Клубні ред.

«Кіндерманн»
  •   Ліга Катаріненсе
  •   Ліга Катаріненсе з футзалу (WU-17)
«Ірандуба»
  •   Ліга Амазоненсе
    •   Чемпіон (1): 2017[47]
«Корінтіанс»
  •   Серія A Бразилії
    •   Чемпіон (1): 2020
  •   Ліга Пауліста
    •   Чемпіон (1): 2020
 
Бразилія —Чемпіон Південної Америки 2014 року (6-ий титул).

У збірній ред.

  • Кубок Америки
  • Панамериканські ігри
    •   Чемпіон (1): 2015
  • Кубок Південної Америки (WU-20)
  • Кубок Південної Америки (WU-17)
  • Міжнародний футбольний турнір
  • Кубок КФА

Призові місця ред.

«Кіндерманн»
  •   Серія A Бразилії
    •   Срібний призер (1): 2014[12]
  •   Ліга Катаріненсе з футзалу
  •   Ліга Катаріненсе з футзалу (WU-20)
  •   Ліга Катаріненсе з футзалу (WU-17)
«Портленд Торнс»
  •   National Women's Soccer League
    •   Срібний призер (1): 2018[153]
«Ірандуба»
  • Кубок Лібертадорес
    •   Бронзовий призер (1): 2018[154]

Індивідуальні ред.

  • Найкраща молода гравчиня року «Х'юстон Даш» (1): 2015[21]
  • Відкриття року в чемпіонаті Бразилії (1): 2015[42]
  • Найкраща гравчиня туру NWSL (1): 13-ий тур сезону 2017 року[37]
  • Найкраща гравчиня місяця NWSL (1): липень 2017
  • Обраний гравчинею матчу Коста-Рика - Бразилія 17 червня 2015 року на чемпіонаті світу того ж року

Бомбардирські досягнення ред.

  •   Найкраща бомбардирка Ліги Катаріненсе (2): 2011 (14 голів)[11], 2013 (10 голів)[11]
  • Найкраща бомбардирка Кубку Південної Америки (WU-20) (1): 2014 (6 голів)[76]

Університетські та аматорські змагання ред.

Муніципалітет Ітажаї / Фундація муніципалітету спорту та дозвілля ред.

  •   Відкриті ігри штату Санта-Катаріни (футзал)
    •   Чемпіон (1): 2013
УНІАРП (Санта-Катаріна)
  •   Уніерситетський кубок Бразилії з футболу серед жінок
    •   Володар (1): 2014
  • Ігри Бразильських університетів (футзал, перший дивізіон)
    •   Чемпіон (1): 2013[14]

Примітки ред.

  1. ↑ Andressinha foi eleita pela FIFA a melhor em campo no jogo contra a Costa Rica (порт.). Mais FM. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 20 червня 2015.
  2. ↑ Draft Feminino: confira a distribuição das atletas (порт.). Brazilian Football Confederation. 25 вересня 2015. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 28 вересня 2015.
  3. ↑ а б в Renan Silva (31 de agosto de 2012). Ex-Pelotas, Andressinha é destaque em site da FIFA. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 27 de setembro de 2015.
  4. ↑ а б Ass. Imprensa Kindermann (6 de janeiro de 2015). Andressinha segue vinculada ao Kindermann. Caçador Online. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 25 de dezembro de 2015.
  5. ↑ а б GloboEsporte.com (19 de outubro de 2018). Andressinha é inscrita no BID e disputará a Libertadores feminina com a camisa do Iranduba. Globo.com. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 17 de novembro de 2018.
  6. ↑ clicRBS (21 de dezembro de 2009). Pelotas fica em 4º no Campeonato Gaúcho feminino. Globo.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 25 de dezembro de 2015.
  7. ↑ а б Caçador Online (18 de julho de 2010). Kindermann vence e segue 100% no Estadual. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 25 de dezembro de 2015.
  8. ↑ а б Caçador Online (5 de setembro de 2010). Kindermann é tri do Catarinense. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 24 de outubro de 2017.
  9. ↑ а б Caçador Online (4 de julho de 2011). Kindermann se prepara rumo à Copa do Brasil. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 25 de dezembro de 2015.
  10. ↑ а б Caçador Online (22 de julho de 2012). Kindermann/Uniarp/GGnet conquista o penta. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 25 de dezembro de 2015.
  11. ↑ а б в RSSSF Brasil. Santa Catarina – Campeões Feminino. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 25 de dezembro de 2015.
  12. ↑ а б CBF (30 de novembro de 2014). Título: Ferroviária bate o Kindermann por 5 a 3 e é campeã do Brasileiro Feminino. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 24 de outubro de 2017.
  13. ↑ а б в Caçador Online (4 de dezembro de 2010). Kindermann/Uniarp/Unimed é campeão Estadual sub 17. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  14. ↑ а б Notícia Hoje (2 de novembro de 2013). Kindermann/Uniarp bicampeão brasileiro de futsal feminino. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  15. ↑ Caçador Online (26 de maio de 2011). Cinco caçadorenses integram a Seleção Catarinense. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 30 de dezembro de 2015.
  16. ↑ а б в г д Houston Dynamo (27 de julho de 2015). Houston Dash sign Brazilian midfielder Andressa (eng) . Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 10 de fevereiro de 2018.
  17. ↑ NWSL. 2015 roster rules (inglês) . Архів оригіналу за 31 грудня 2015. Процитовано 10 de fevereiro de 2018.
  18. ↑ а б Houston Dynamo (29 de julho de 2015). Match Recap: Houston Dash 3, FC Kansas City 2 (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 de fevereiro de 2018.
  19. ↑ NWSL. 2015 competition rules and regulations (англ.). Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 10 de fevereiro de 2018.
  20. ↑ Houston Dynamo (28 de agosto de 2015). Despite playoffs out of reach, Houston Dash still have plenty to play for in final weeks (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 10 de fevereiro de 2018.
  21. ↑ а б Houston Dynamo (8 de setembro de 2015). Houston Dash announce 2015 team awards (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 25 de outubro de 2017.
  22. ↑ Portal Esporte Net (23 de fevereiro de 2016). Andressa Machry, jovem promessa do futebol feminino. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 12 de fevereiro de 2018.
  23. ↑ Houston Dynamo (10 de março de 2016). Houston Dash announce 2016 preseason schedule (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 12 de fevereiro de 2018.
  24. ↑ Houston Dynamo (29 de março de 2016). Houston Dash announce updated preseason roster (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 12 de fevereiro de 2018.
  25. ↑ Prost Amerika (27 de março de 2016). Houston Dash defeat Oregon State 3-0 (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 12 de fevereiro de 2018.
  26. ↑ Portland Timbers (21 de março de 2016). 2016 Thorns FC Preseason Tournament preview (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 12 de fevereiro de 2018.
  27. ↑ а б Houston Dynamo (24 de abril de 2016). Pride defeat Dash 3-1 in Orlando’s home opener (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 12 de fevereiro de 2018.
  28. ↑ Washington Spirit (30 de agosto de 2016). The results are in! Krieger, Nairn, Banini voted favorite goals so far (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 12 de fevereiro de 2018.
  29. ↑ Washington Spirit (24 de abril de 2016). Krieger, Matheson goals lift spirit over Sky Blue on the road 2-1 (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 12 de fevereiro de 2018.
  30. ↑ NWSL. 2016 competition rules and regulations (англ.). Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 12 de fevereiro de 2018.
  31. ↑ Houston Dynamo (22 de dezembro de 2016). Houston Dash sign Andressa to new contract (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 20 de fevereiro de 2018.
  32. ↑ Houston Dynamo (13 de março de 2017). Houston Dash announce 2017 preseason roster (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 20 de fevereiro de 2018.
  33. ↑ Prost Amerika (2 de abril de 2017). Dash come back to tie Thorns 1-1 (англ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 20 de fevereiro de 2018.
  34. ↑ Portland Timbers (19 de janeiro de 2017). Thorns FC to host Thorns Spring Invitational presented by Tillamook March 26-April 1 at Providence Park (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 de novembro de 2017.
  35. ↑ а б Washington Spirit (16 de julho de 2017). Washington Spirit comes up just short in 2-1 road loss to Houston Dash (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 20 de fevereiro de 2018.
  36. ↑ Orlando Pride (16 de julho de 2017). Orlando Pride set home goalscoring record in 4-1 rout of FC Kansas City (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 20 de fevereiro de 2018.
  37. ↑ а б Houston Dynamo (18 de julho de 2017). Houston Dash midfielder Andressinha named NWSL Player of the Week (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 20 de fevereiro de 2018.
  38. ↑ а б NWSL. National Women's Soccer League - Standings - Season: 2017 (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 20 de fevereiro de 2018.
  39. ↑ NWSL. Rules and regulations: 2017 competition rules and regulations (англ.). Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 20 de fevereiro de 2018.
  40. ↑ а б Houston Dynamo (25 de outubro de 2017). Houston Dash loan Andressinha, Bruna Benites to Esporte Clube Iranduba da Amazônia during NWSL offseason (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 20 de fevereiro de 2018.
  41. ↑ GloboEsporte.com (18 de novembro de 2015). São José goleia Tiradentes e pega Rio Preto na final do Brasileiro. Globo.com. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 29 de dezembro de 2015.
  42. ↑ а б CBF (19 de dezembro de 2015). Brasileiro Feminino: Evento premia as melhores de 2015. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 30 de dezembro de 2015.
  43. ↑ CBF (14 de novembro de 2016). Emily Lima faz sua primeira convocação. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 de dezembro de 2016.
  44. ↑ GloboEsporte.com (4 de outubro de 2017). Um dos nomes da Seleção, Andressinha volta dos EUA e fecha com o Iranduba. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 5 de outubro de 2017.
  45. ↑ GloboEsporte.com (27 de outubro de 2017). Novo reforço do Iranduba, Andressinha é recebida com festa em Manaus. Globo.com. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 15 de novembro de 2017.
  46. ↑ A Crítica (1 de novembro de 2017). Andressinha marca 4 e Iranduba volta a golear São Raimundo. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 15 de novembro de 2017.
  47. ↑ а б в GloboEsporte.com (11 de novembro de 2017). Iranduba empata com o 3B e conquista o hepta do Amazonense feminino. Globo.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 15 de novembro de 2017.
  48. ↑ а б в г GloboEsporte.com (22 de novembro de 2017). Presidente do 3B afirma que vai desistir da Série A2 do Brasileirão Feminino. Globo.com. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 26 de novembro de 2017.
  49. ↑ GloboEsporte.com (23 de outubro de 2017). 3B é punido com a perda de seis pontos e Barezão feminino terá semis alteradas. Globo.com. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 15 de novembro de 2017.
  50. ↑ GloboEsporte.com (9 de novembro de 2017). Clube é acusado de fraudar atestado médico de dupla da Seleção feminina. Globo.com. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 15 de novembro de 2017.
  51. ↑ GloboEsporte.com (10 de novembro de 2011). Denúncia de fraude contra dupla da Seleção feminina é arquivada: "Má-fé". Globo.com. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 15 de novembro de 2011.
  52. ↑ GloboEsporte.com (13 de novembro de 2017). "Era para desestabilizar", diz Andressinha sobre acusação de fraude em atestado. Globo.com. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 16 de novembro de 2017.
  53. ↑ а б NWSL (12 de janeiro de 2018). Portland acquires Andressinha in trade, Jordan to Houston (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 23 de janeiro de 2018.
  54. ↑ а б GloboEsporte.com (15 de janeiro de 2018). Após defender o Iranduba, Andressinha fecha com atual campeão dos EUA. Globo.com. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 23 de janeiro de 2018.
  55. ↑ Torcedores.com (18 de janeiro de 2018). Depois de atuar pelo Iranduba, Andressinha acerta com novo clube para 2018. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 23 de janeiro de 2018.
  56. ↑ NWSL MATCH RECAP. Orlando Pride 1, Portland Thorns FC 3. Portland Thorns FC. 11 травня 2019. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 25 липня 2019.
  57. ↑ а б RSSSF Brasil (30 de agosto de 2014). Seleção Brasileira Sub-17 Feminina (Womens' U-17 Brazilian National Team) 2008-2013. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 27 de outubro de 2015.
  58. ↑ GloboEsporte.com (17 de setembro de 2010). Brasil perde para Espanha e está fora do Mundial Sub-17 de futebol feminino. Globo.com. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 2 de novembro de 2015.
  59. ↑ Esportes.Terra.com.br (5 de outubro de 2012). Brasil leva gol nos acréscimos e cai para alemãs no Mundial Sub-17. Terra. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 2 de novembro de 2015.
  60. ↑ Extra (29 de março de 2013). Fifa destaca potencial de jovem da seleção brasileira sub-17 e a compara a Marta. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 27 de setembro de 2013.
  61. ↑ ZDL Sports (31 de janeiro de 2010). Brasil goleia Bolívia na estreia do Sul-Americano Sub-17 de Futebol Feminino. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 24 de novembro de 2017.
  62. ↑ ZDL Sports (2 de fevereiro de 2010). Brasil arrasa Equador no Sul-Americano de Futebol Feminino Sub-17. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 24 de novembro de 2017.
  63. ↑ ZDL Sports (4 de fevereiro de 2010). Brasil goleia de novo e está nas semifinais do Sul-Americano Sub-17 de Futebol Feminino. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 24 de novembro de 2017.
  64. ↑ ZDL Sports (6 de fevereiro de 2010). Brasil goleia Peru no Sul-Americano Sub-17 de Futebol Feminino e pega Venezuela nas semifinais. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 24 de novembro de 2017.
  65. ↑ ZDL Sports (9 de fevereiro de 2010). Brasil goleia Venezuela e decide com o Chile o Sul-Americano Sub-17 de Futebol Feminino. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 24 de novembro de 2017.
  66. ↑ ZDL Sports (11 de fevereiro de 2010). Brasil é campeão do Sul-Americano Sub-17 de Futebol Feminino. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 de novembro de 2017.
  67. ↑ а б U.S. Soccer (3 de abril de 2010). U.S. Under-17 Women Vs. Brazil Under-17 Women - 2-2 D - 2010 U-17 Women's Dallas Cup (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 de novembro de 2010.
  68. ↑ CBF (12 de março de 2012). Brasil goleia Paraguai por 7 a 0. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 de novembro de 2017.
  69. ↑ CBF (14 de março de 2012). Sub-17 Feminina vence Venezuela. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 de novembro de 2017.
  70. ↑ CBF (18 de março de 2012). Sub-17 classificada para 2ª fase. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 de novembro de 2017.
  71. ↑ CBF (18 de março de 2012). Sub-17 Feminina goleia Chile. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 de novembro de 2017.
  72. ↑ CBF (22 de março de 2012). Sub-17 Feminina é líder na fase final. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 de novembro de 2017.
  73. ↑ CBF (24 de março de 2012). Sub-17 garante vaga no Mundial da categoria. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 de novembro de 2017.
  74. ↑ CBF (26 de março de 2012). Sub-17 Feminina é campeã do Sul-Americano. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 de novembro de 2017.
  75. ↑ а б в RSSSF Brasil (4 de dezembro de 2014). Seleção Brasileira Sub-20 Feminina (Womens' U-20 Brazilian National Team) 2002-2015. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 25 de dezembro de 2015.
  76. ↑ а б в Tribuna do Norte (3 de fevereiro de 2014). Brasil é hexacampeão sul-americano de futebol feminino sub-20. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 29 de outubro de 2017.
  77. ↑ UOL Esportes (12 de agosto de 2014). De novo? Alemanha atropela Brasil no Mundial Sub-20 feminino. UOL. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 27 de novembro de 2015.
  78. ↑ CBF (20 de janeiro de 2012). Sub-20 Feminina vence Paraguai. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 20 de novembro de 2017.
  79. ↑ CBF (13 de janeiro de 2014). Sul-Americano Sub-20: Seleção Feminina vence Chile por 2 a 0 na estreia. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 de novembro de 2017.
  80. ↑ CBF (15 de janeiro de 2014). Sul-Americano Sub-20: Seleção Feminina goleia Uruguai por 8 a 1. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 2 de dezembro de 2017.
  81. ↑ CBF (21 de janeiro de 2014). Sul-americano Sub-20: Brasil vence Venezuela e está na fase final. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 de dezembro de 2017.
  82. ↑ CBF (26 de janeiro de 2014). Sul-americano Sub-20: Seleção Feminina vence Bolívia por 3 a 0. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 de dezembro de 2017.
  83. ↑ CBF (28 de janeiro de 2014). Sul-americano Sub-20: Brasil goleia Colômbia - 6 a 0 - e garante vaga no Mundial do Canadá 2014. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 de dezembro de 2017.
  84. ↑ CBF (31 de janeiro de 2014). Sul-americano Sub-20: Brasil é hexacampeão sul-americano. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 de dezembro de 2017.
  85. ↑ RSSSF Brasil (5 de março de 2014). Seleção Brasileira Feminina (Brazilian National Women's Team) 2011-2013. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 20 de setembro de 2015.
  86. ↑ CBF (7 de agosto de 2014). Copa América 2014: Seleção Feminina Principal convocada para Copa América do Equador. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 de novembro de 2015.
  87. ↑ а б в г CBF (19 de dezembro de 2014). Torneio Internacional: Andressinha, a dona da bola parada na Seleção Feminina. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 27 de setembro de 2015.
  88. ↑ RSSSF Brasil (20 de dezembro de 2015). Seleção Brasileira Feminina (Brazilian National Womens' Team) 2014-2015. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 31 de dezembro de 2015.
  89. ↑ Soccer America (26 de maio de 2015). Road to Vancouver: Brazil's Formiga picked for sixth time (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 27 de setembro de 2015.
  90. ↑ Esportes.Terra.com.br (26 de maio de 2015). Com dois de Marta, Brasil vence Suíça e termina Copa Algarve em sétimo. Terra. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 2 de dezembro de 2015.
  91. ↑ ESPN (17 de junho de 2015). Mundial Feminino: Brasil só cumpre tabela contra a Costa Rica. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 31 de dezembro de 2015.
  92. ↑ Torcedores.com (19 de junho de 2015). Zagueiras cortadas da Copa exaltam defesa invicta do Brasil no Canadá. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 28 de setembro de 2015.
  93. ↑ GloboEsporte.com (21 de junho de 2015). Goleira falha, Brasil perde para a Austrália e está fora do Mundial. Globo.com. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 28 de setembro de 2015.
  94. ↑ а б CBF (5 de dezembro de 2015). Confira a lista do Vadão: 23 jogadoras disputam o Torneio em Natal. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 25 de dezembro de 2015.
  95. ↑ CBF (22 de fevereiro de 2016). Vadão convoca para a Copa Algarve. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 21 de março de 2016.
  96. ↑ CBF (3 de março de 2016). Seleção perde final contra o Canadá: 2 a 1. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 21 de março de 2016.
  97. ↑ CBF (12 de julho de 2016). Seleção Feminina é convocada para Rio 2016. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 21 de agosto de 2016.
  98. ↑ а б RSSSF Brasil (23 de junho de 2016). Seleção Brasileira Feminina (Brazilian National Women's Team) 2016. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 20 de julho de 2016.
  99. ↑ CBF (16 de agosto de 2016). Brasil domina Suécia, mas perde nos pênaltis. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 21 de agosto de 2016.
  100. ↑ CBF (19 de agosto de 2016). Seleção Feminina perde para o Canadá em São Paulo. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 21 de agosto de 2016.
  101. ↑ Federação Paulista de Futebol (19 de dezembro de 2012). Federação Paulista de Futebol - Súmula e Relatório da Partida - Torneio Internacional Feminino Amador - Seleção do Brasil X Seleção da Dinamarca (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2020. Процитовано 22 de outubro de 2017.
  102. ↑ CONMEBOL (20 de setembro de 2014). Argentina derrotó a la vigente campeona (2-0) (ісп.). Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 22 de outubro de 2017.
  103. ↑ CONMEBOL (26 de setembro de 2014). Brasil con todo su poderío golea a Argentina y asegura su clasificación al Mundial (6-0) (ісп.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 de outubro de 2017.
  104. ↑ CONMEBOL (28 de setembro de 2014). Brasil mantiene una hegemonía y tiene pasaporte para Canadá 2015 (ісп.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 22 de outubro de 2017.
  105. ↑ CBF (10 de dezembro de 2014). Pé direito: Brasil goleia Argentina por 4 a 0 na estreia do Torneio Internacional. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 24 de outubro de 2017.
  106. ↑ U.S. Soccer (21 de outubro de 2015). WNT battles back to draw in first of two Victory Tour show downs vs. Brazil (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 2 de novembro de 2017.
  107. ↑ U.S. Soccer (25 de outubro de 2015). WNT downs Brazil 3-1 in front of record-crowd in Orlando as holiday, Chalupny play final international game (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 de novembro de 2017.
  108. ↑ Rio 2016 (3 de agosto de 2016). Rio 2016 - Football - Women - First Round - Group E - Match Report - Match 3 - BRA vs CHN - 3:0 (1:0) (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2016. Процитовано 30 de outubro de 2017.
  109. ↑ Rio 2016 (6 de agosto de 2016). Rio 2016 - Football - Women - First Round - Group E - Match Report - Match 12 - BRA vs SWE - 5:1 (3:0) (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2016. Процитовано 30 de outubro de 2017.
  110. ↑ Rio 2016 (9 de agosto de 2016). Rio 2016 - Football - Women - First Round - Group E - Match Report - Match 15 - RSA vs BRA - 0:0 (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2016. Процитовано 30 de outubro de 2017.
  111. ↑ Rio 2016 (12 de agosto de 2016). Rio 2016 - Football - Women - Quarterfinal - Match Report - Match 22 - BRA vs AUS - 0:0 AET 7:6 PSO (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2016. Процитовано 30 de outubro de 2017.
  112. ↑ Rio 2016 (16 de agosto de 2016). Rio 2016 - Football - Women - Semifinal - Match Report - Match 24 - BRA vs SWE - 0:0 AET 3:4 PSO (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2016. Процитовано 31 de outubro de 2017.
  113. ↑ CBF (8 de dezembro de 2016). Torneio de Manaus: Em estreia, Seleção goleia a Costa Rica por 6 a 0. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 de outubro de 2017.
  114. ↑ CBF (11 de dezembro de 2016). Com antecedência!: Brasil goleia a Rússia e conquista vaga na final. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 31 de outubro de 2017.
  115. ↑ CBF (15 de dezembro de 2016). Vantagem para a final: Seleção Feminina vence Itália por 3 a 1. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 de outubro de 2017.
  116. ↑ CBF (18 de dezembro de 2016). Sete vezes!: Brasil bate a Itália e vence Torneio Internacional. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 1 de novembro de 2017.
  117. ↑ CBF (10 de junho de 2017). Amistoso internacional: De virada, Seleção Feminina bate a Espanha: 2x1. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 1 de novembro de 2017.
  118. ↑ CBF (13 de junho de 2017). Amistoso internacional: Com gol de Marta, Feminina bate a Islândia. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 1 de novembro de 2017.
  119. ↑ CBF (3 de agosto de 2017). Torneio das Nações: Seleção Feminina é superada pela Austrália. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 2 de novembro de 2017.
  120. ↑ CBF (16 de setembro de 2017). 2 a 1: Seleção joga bem, mas perde para Austrália. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 2 de novembro de 2017.
  121. ↑ CBF (19 de outubro de 2017). Estreia: Seleção Feminina derrota México por 3 a 0 na China. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 2 de novembro de 2017.
  122. ↑ CBF (21 de outubro de 2017). Copa CFA da China: Seleção Feminina vence Coreia do Norte por 2 a 0. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 2 de novembro de 2017.
  123. ↑ а б CONMEBOL.com (4 de abril de 2018). Chile alberga a Copa América Feminina 2018. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 8 de abril de 2018.
  124. ↑ Copa América Femenina Chile 2018. Brasil goleó a Ecuador y quedó puntero del Grupo B en la Copa América Femenina 2018 (ісп.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 8 de abril de 2018.
  125. ↑ Copa América Femenina Chile 2018. Brasil goleó a Venezuela y es la primera clasificada del grupo B (ісп.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 15 de abril de 2018.
  126. ↑ Copa América Femenina Chile 2018. Brasil vence a Argentina y se acerca a un nuevo titulo (ісп.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 22 de abril de 2018.
  127. ↑ U.S. Soccer (26 de julho de 2018). Australia bests Brazil 3-1 in 2018 Tournament of Nations opener (англ.). Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 29 de julho de 2018.
  128. ↑ U.S. Soccer (29 de julho de 2018). Brazil takes down Japan 2-1 second game at #TON2018 (англ.). Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 de julho de 2018.
  129. ↑ CBF (2 de setembro de 2018). Jogo preparatório: Em amistoso, Seleção Feminina é superada pelo Canadá. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 17 de novembro de 2018.
  130. ↑ CBF (4 de setembro de 2018). Seleção Feminina vence Canadá em jogo-treino. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 17 de novembro de 2018.
  131. ↑ CBF (6 de outubro de 2018). Amistoso em Nottingham: Seleção Feminina é superada pela Inglaterra por 1 a 0. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 17 de novembro de 2018.
  132. ↑ Município de Roque Gonzales (29 de dezembro de 2014). Andressa Machry, Cidadã Benemérita de Roque Gonzalez. Governo do Estado do Rio Grande do Sul. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 17 de outubro de 2017.
  133. ↑ Secretaria do Turismo, Esporte e Lazer do Rio Grande do Sul (23 de novembro de 2016). Atletas olímpicos e paralímpicos gaúchos recebem homenagem da Assembleia Legislativa. Governo do Estado do Rio Grande do Sul. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 22 de outubro de 2017.
  134. ↑ Expresso PB (16 de outubro de 2017). Rapper Luciano D10 lança música “Princesa Andressinha”. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 1 de dezembro de 2017.
  135. ↑ FCFS (9 de dezembro de 2012). Campeonato Estadual - Sub-17 Feminino (1º edição - Ano 2012) - Artilharia. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  136. ↑ FCFS (9 de dezembro de 2012). Campeonato Estadual - Sub-17 Feminino (1º edição - Ano 2012) - Classificação - 3º Fase - Final. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  137. ↑ CBF (7 de agosto de 2014). Copa América 2014: Seleção Feminina Principal convocada para Copa América do Equador. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 de novembro de 2015.
  138. ↑ CBF (28 de março de 2018). No Chile: Lista final da Seleção Feminina para Copa América. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 25 de abril de 2018.
  139. ↑ CBF (22 de abril de 2018). Seleção Feminina é heptacampeã!!!: Brasil vence a Colômbia e conquista Copa América. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 25 de abril de 2018.
  140. ↑ RSSSF Brasil (4 de dezembro de 2014). Seleção Brasileira Sub-20 Feminina (Womens' U-20 Brazilian National Team) 2002-2015. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 25 de dezembro de 2015.
  141. ↑ а б RSSSF Brasil (30 de agosto de 2014). Seleção Brasileira Sub-17 Feminina (Womens' U-17 Brazilian National Team) 2008-2013. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 27 de outubro de 2015.
  142. ↑ GloboEsporte.com (21 de dezembro de 2014). Seleção feminina empata com EUA e vence Torneio Internacional de Brasília. Globo.com. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 24 de outubro de 2017.
  143. ↑ GloboEsporte.com (18 de dezembro de 2016). Na despedida de Formiga, Brasil goleia Itália e é hepta de Torneio Internacional. Globo.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 1 de novembro de 2017.
  144. ↑ GloboEsporte.com (24 de outubro de 2017). Seleção feminina empata em 2 a 2 com donas da casa e conquista torneio na China. Globo.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 2 de novembro de 2017.
  145. ↑ FCFS (13 de dezembro de 2011). Kindermann/UNIARP/GGNet/Caçador X Unochapecó/Nilo Tozzo/Aurora/PMC/Female - Campeonato Estadual - Feminino (1º edição - Ano 2011) - 3 X 4. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  146. ↑ FCFS (15 de dezembro de 2011). Campeonato Estadual - Adulto (+16) Feminino (1º edição - Ano 2011) - Classificação - 3º Fase - Final. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  147. ↑ FCFS (28 de novembro de 2013). Campeonato Estadual - Adulto (+16) Feminino (1º edição - Ano 2013) - Artilharia. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  148. ↑ FCFS (28 de novembro de 2013). Campeonato Estadual - Adulto (+16) Feminino (1º edição - Ano 2013) - Classificação - 2º Fase. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  149. ↑ FCFS (19 de dezembro de 2014). Campeonato Estadual - Sub-20 Feminino (1º edição - Ano 2014) - Artilharia. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  150. ↑ Rádio Cidade (22 de dezembro de 2014). Barateiro conquista estadual sub-20. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  151. ↑ FCFS (15 de dezembro de 2011). Campeonato Estadual - Sub-17 Feminino (1º edição - Ano 2011) - Artilharia. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  152. ↑ FCFS (15 de dezembro de 2011). Campeonato Estadual - Sub-17 Feminino (1º edição - Ano 2011) - Classificação - 2º Fase - Final. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 27 de outubro de 2017.
  153. ↑ Olimpíada Todo Dia (22 de setembro de 2018). Com gol de Debinha, North Carolina Courage vence a NWSL. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 28 de setembro de 2018.
  154. ↑ GloboEsporte.com (2 de dezembro de 2018). Rubi brilha nos pênaltis e Iranduba garante 3º lugar da Libertadores feminina com vitória sobre o Colo-Colo. Globo.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 de março de 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андресса_Каваларі_Машрі&oldid=40698134