Андрейчук Іван Федорович

хорунжий УПА, командир сотні "Залізні"

Іван Федорович Андрейчук (Псевдо: «Вихор»; 1921, с. Середній Майдан, Надвірнянський район, Івано-Франківська область — 8 жовтня 1946, с. Грушка, Тлумацький район, Івано-Франківська область) — хорунжий УПА, командир сотні «Залізні» УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги. Учасник більш як 18 збройних акцій проти військ НКВС.

Іван Андрейчук
УПА погон 07 - Хорунжий.svg Хорунжий
Andreychuk.jpg
Загальна інформація
Народження 1921
Середній Майдан, Надвірнянський район, Івано-Франківська область
Смерть 7 жовтня 1946(1946-10-07)
Грушка, Тлумацький район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Псевдо «Вихор»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА OUN-B-01.svg ОУН
Формування ВО-4 «Говерла»
Війни / битви Друга Світова війна
Командування
командир сотні «Залізні»
Нагороди та відзнаки

Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 1.02.1945

ЖиттєписРедагувати

Народився 1921 року у селі Середній Майдан Надвірнянського повіту в селянській сім'ї. Закінчив народну школу в рідному селі.

В 1938 р. вступив до ОУН(р).

У 1940 р. через скрутне матеріальне становище їде на заробітки в Донбас[1], де працював електриком[2]. Влітку 1941 р. повернувся в рідне село.

В грудні 1941, забраний німецькою окупаційной адміністрацією на примусові роботи в Німеччину. Повернувся звідти влітку 1943 р. і перейшов у підпілля через можливість арешту.

Пройшов військовий вишкіл у с. Білі Ослави Надвірнянського району.[3]

Стрілець, ройовий, чотовий у сотні «Залізні» ТВ-22 «Чорний ліс» в 19441945 рр.[4]

За відвагу в боях 1 лютого 1945 р. нагороджений КВШ УПА Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги.[5]

Наказом ГВШ УПА ч. 3/45 від 10 жовтня 1945 р. підвищений до звання булавного з дня наказу.[6]

В грудні 1945 р. призначений командиром сотні «Залізні» куреня «Смертоносці» ТВ-22 «Чорний ліс» ВО-4 «Говерла» УПА-Захід в званні старшого булавного.[7]

Восени 1946 р. розпускає сотню для того, щоб повстанці невеликими групами перезимували.[1]

Загинув на хуторі Кучерівка поблизу села Грушка Тлумацького району 8 жовтня 1946 р.[8]

Наказом ГВШ УПА ч. 1/48 від 12 червня 1948 р. присвоєне звання хорунжого з дня 7 жовтня (посмертно).[9]

НагородиРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

21.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Зелена Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 026) переданий Ользі Бевзюк, племінниці Івана Андрейчука — «Вихора».[11]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Зварчук, О. (2008). Надвірнянщина: хресна дорога народного болю. Івано-Франківськ. с. С. 379, с. 381. 
  2. Літопис УПА. Нова серія Т. 7. Київ–Торонто. 2003. с. С. 308. 
  3. Сіщук, М. (2009). Мовою сердець і документів. Дрогобич. с. С. 218. 
  4. Романович, О. (2009). Нариси історії села Гостова. Івано-Франківськ. с. С. 77. 
  5. Літопис УПА. Основна серія Т. 3. Торонто. 1978. с. С. 37. 
  6. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 88. — Арк. 1108.
  7. ЦДАГОУ — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2961. — Арк. 119.
  8. ЦДАГОУ — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2961. — Арк. 118.
  9. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 258.
  10. Літопис УПА. Основна серія. — Т. 3. — Торонто, 1978. — С. 37.
  11. Народна Воля » Свято Михайла увінчане вшануванням повстанців – Лицарів ОУН і УПА. Процитовано 2020-07-23. 

ДжерелаРедагувати