Андреа Пізано

Андреа Пізано (1290, Понтедера— 1348, Орв'єто) — італійський архітектор та скульптор, представник флорентійської школи.

Андреа Пізано
італ. Andrea Pisano
«Мадонна з немовлям» Андреа Пізано
Ім'я при народженні	Andrea d'Ugolino
Псевдо	Andrea da Pontedera
Народився	1290(1290) Понтедера, Провінція Піза, Тоскана, Італія
Помер	1348(1348) Орв'єто, Священна Римська імперія ·чума
Національність	італієць
Діяльність	архітектор, скульптор
Галузь	готика
Відомі учні	Tommaso Pisanod
Magnum opus	Orvieto Cathedrald і South Doors of the Florence Baptisteryd
Конфесія	католицтво
Батько	Уголіно ді Ніно
У шлюбі з	невідомо
Діти	2 сини
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив із заможної родини. Народився у 1290 році у м.Понтедера поблизу Пізи. Звідси його друге ім'я Андреа да Понтедера. Його батько Уголіно ді Ніно був нотаріусом. Андреа з дитинства цікавився мистецтвом. Спочатку займався ювелірною справою. Згодом став учнем скульптора Міно ді Джованні. Виконував разом з ним роботи для церкви Санта Марія ді Спіна у Пізі.

У 1325—1330 роках працював вже самостійно в Орв'єто, де створював оздоблення фасаду місцевого собору.

В Флоренції

У 1330 році переїхав до Флоренції. Того ж року отримав замовлення для виготовлення бронзових дверей для Баптистерію. Тут він вперше для оздоблення застосував форму складного чотирилистника. Після цього Андреа Пізано запрошує Джотто для прикрашення фасаду собору Санта-Марія дель Фьйоре. Після смерті останнього у 1337 році Пізано у 1340 році очолив роботи, став головним майстром собору. Побудував будинки для кліру, завершив зведення кампаніли, початої Джотто, виконав низку мармурових рельєфів у нижньому ярусі собору за малюнками Джотто. Водночас виконав декілька мармурових скульптур для Баптистерію. Також організував велику майстерню, що дало початок флорентійській школі скульптури. За свої досягнення отримав флорентійське громадянство.

В Пізі

У 1343 році Андреа Пізано переїхав до Пізи. Тут виконав низку скульптурних робіт на релігійні теми для впливових та заможних містян. Також займався оздобленням Пізанського собору та церкви Санта Марії ді Спіни.

У 1347 році на запрошення місцевої громади поселився в Орв'єто, де очолює роботи по завершенню будівництва великого собору в Орв'єто, що розпочав Лоренцо Маїтані. Помер у 1348 році під час пандемії чуми «Чорна смерть».

Родина

Про дружину нічого невідомо. Мав двох синів — Ніно та Томазо, які стали учнями Пізано та продовжили його справу.

Джерела

• Jonath Del Corso, Andrea, Nino e Tommaso Pisano attraverso i documenti degli archivi pisani, in Bollettino, pubblicazione periodica anno 2008, Pontedera 2008.
• Gert Kreytenberg, Andrea Pisano und die toskanische Skulptur des 14. Jahrhunderts, München, Bruckmann, 1984.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа Пізано