Андреа Пізано

Італійський скульптор і архітектор

Андреа Пізано (1290 — 1348) — італійський архітектор та скульптор, представник флорентійської школи.

Андреа Пізано
італ. Andrea Pisano
Andrea pisano, madonna col bambino, firenze, 1335 ca..JPG
«Мадонна з немовлям» Андреа Пізано
Ім'я при народженні Andrea d'Ugolino
Псевдо Andrea da Pontedera
Народився 1290(1290)
Понтедера
Помер 1348(1348)
Орв'єто
·чума
Національність італієць
Діяльність архітектор, скульптор
Галузь готика
Відомі учні Tommaso Pisanod[1]
Magnum opus Orvieto Cathedrald
Конфесія католицтво
Батько Уголіно ді Ніно
У шлюбі з невідомо
Діти 2 сини

ЖиттєписРедагувати

Походив із заможної родини. Народився у 1290 році у м.Понтедера поблизу Пізи. Звідси його друге ім'я Андреа да Понтедера. Його батько Уголіно ді Ніно був нотаріусом. Андреа з дитинства цікавився витворами мистецтва. Спочатку займався ювелірною справою. Згодом став учнем скульптора Міно ді Джованні. Виконував разом з ним роботи для Собору Санта Марія ді Спіна у Пізі.

У 1325–1330 роках працював вже самостійно в Орв'єто, де створював оздоблення фасаду місцевого собору. У 1330 році переїхав до Флоренції. Того ж року отримав замовлення для виготовлення бронзових дверей для Баптистерію. Тут він вперше для оздоблення застосував форму складного чотирилистника. Після цього Андреа Пізано запрошує Джотто для прикрашення фасаду собору Санта-Марія дель Фьйоре. Після смерті останнього у 1337 році Пізано у 1340 році очолив роботи, став головним майстром собору. Побудував будинки для кліру, завершив зведення кампаніли, початої Джотто, виконав низку мармурових рельєфів у нижньому ярусі собору за малюнками Джотто. Водночас виконав декілька мармурових скульптур для Баптистерію. Також організував велику майстерню, що дало початок флорентійські школі скульптури. За свої досягнення отримав флорентійське громадянство.

У 1343 році Андреа Пізано переїхав до Пізи. Тут виконав низку скульптурних робіт на релігійні теми для впливових та заможних містян. Також займався оздобленням Пізанського собору та Санта Марії де Спіни. У 1347 році на запрошення місцевої громади поселився в Орв'єто, де очолює роботи по завершенню будівництва великого собору в Орв'єто, що розпочав Лоренцо Маїтані. Втім помер у 1348 році під час пандемії чуми «Чорна смерть».

РодинаРедагувати

Про дружину нічого невідомо. Мав двох синів — Ніно та Томазо, які стали учнями Пізано та продовжили його справу.

ДжерелаРедагувати

  • Jonath Del Corso, Andrea, Nino e Tommaso Pisano attraverso i documenti degli archivi pisani, in Bollettino, pubblicazione periodica anno 2008, Pontedera 2008.
  • Gert Kreytenberg, Andrea Pisano und die toskanische Skulptur des 14. Jahrhunderts, München, Bruckmann, 1984.

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа Пізано

  1. https://www.treccani.it/enciclopedia/tommaso-pisano_%28Dizionario-Biografico%29/