Лоренцо Майтані

італійський скульптор, архітектор

Лоренцо Майтані (італ. Lorenzo Maitani; нар. до 1275 року, Сієна — червень[5] 1330, Орв'єто[6]) — італійський скульптор та архітектор.

Лоренцо Майтані
італ. Lorenzo Maitani
Народився 1275[4]
Сієна, Тоскана, Італія
Помер 1330[1][2][3]
Орв'єто, Священна Римська імперія
Діяльність скульптор, архітектор
Галузь архітектура
Magnum opus Orvieto Cathedrald
Фасад собору Орв'єто

Біографічні відомості ред.

Лоренцо Майтані народився до 1275 року, у Сієні, у сім'ї скульптора Вітале ді Лоренцо (італ. Vitale di Lorenzo), прозваного «Матано» (італ. Matano)[6]. В основному Лоренцо Майтані працював в Умбрії.

З 16 вересня 1310[5] до смерті у 1330 році працював головним будівничим (італ. universalis caput magister) собору Орв'єто. Протягом цього періоду він також був залучений до архітектурних консультацій. Наприклад, 1317 року та в 1319—1321 роках — щодо ремонту акведуків у Перуджі[5], 1322 року — щодо Сієнського собору[5], а у 1323 році був залучений у відновленні замку Монтефалько[5][6], а 1325 року — замку у Кастільйоне-дель-Лаго[5][6]. Відомо, що 1326 року Майтані брав участь у відновленні міських стін, ворті, міської ратуші (італ. Palazzo del Comune) самого Орв'єто[5].

Помер 1330 року в Орв'єто.

Творчість ред.

Виглядає, що на його стиль вплинули французьке та сієнське готичне мистецтво (Сімоне Мартіні, Ліппо Меммі тощо). Найвідомішою роботою Лоренцо Майтані є західний фасад собору Орв'єто, за будівництвом якого він наглядав до галерей під вікна-троянди[5].

У контракті на собор згадується, що Майтані також займався оздобленням стін, але ніде нема чіткої вказівки, що саме він є автором скульптур символів євангелістів («Ангел», «Віл», «Лев» та «Орел») чи самих рельєфів «Історії з книги Буття» (італ. Storie della Genesi) та «Страшний суд» (італ. Giudizio finale), які йому приписуються[5]. 1330 року є згадка про те, що Майтані відповідав за придбання бронзи для «Орла», але це не може вважатися прямим доказом авторства, адже він відповідав за закупівлю матеріалів для собору загалом[5].

На думку Фредеріка Гартта, американського дослідника епохи Відродження, італійський скульптор Мікеланджело Буонарроті мав багато можливостей вивчати рельєфи Майтані на фасаді собору Орв'єто, які розміщені на рівні очей, і поза його Христа у «Флорентійській П'єті» могла бути створена під впливом «Проклятої душі» — «однієї з найбільш сильних фігур у [рельєфі] „Страшний суд“ Лоренцо Маітані»[7].

Серед інших можливих творів Майтані є два дерев'яних «Розп'яття» для собору Орв'єто, «Розп'яття» для церкви Сан-Франческо ді Орв'єто, «Христос, що сидить» для музею Орв'єтського собору[5]. Ще однією роботою, яку приписують Майтані є гробниця папи Бенедикта XI у Перуджі.

Виноски ред.

  1. а б Зведений список імен діячів мистецтва
  2. а б Frick Art Reference Library Photoarchive — 1920.
  3. а б Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  4. https://www.britannica.com/biography/Lorenzo-Maitani
  5. а б в г д е ж и к л м Dictionary, 1996, с. 140.
  6. а б в г Maitani, Lorenzo (іт.) . Treccani.it — Enciclopedie on line, Istituto dell'Enciclopedia Italiana. Процитовано 06.08.2022.
  7. Hartt, 1969, с. 285—286.

Бібліографія ред.

  • The Dictionary of Art. Т. 20. New York: Grove. с. 140—141. ISBN 1-884446-00-0.
  • Frederick Hartt. Michelangelo: The Complete Sculpture. — Thames & Hudson, 1969. — 310 с. — ISBN 500-09055-6. (англ.)