Андерс Йонас Ангстрем

шведський вчений-астрофізик

А́ндерс Йо́нас А́нгстрем (швед. Anders Jonas Ångström / Андерс Юнас Онґстрьом, 13 серпня 1814 — 21 червня 1874) — шведський астрофізик, один із засновників спектрального аналізу.

Андерс Йонас Ангстрем
Anders Ångström painting.jpg
Народився 13 серпня 1814(1814-08-13)[1][2]
The iron factory Lögdö brukd, Тімро, Вестерноррланд, Швеція[1]
Помер 21 червня 1874(1874-06-21)[3][2] (59 років)
Уппсала[d], Швеція, Шведсько-норвезька унія[3]
Поховання Старий цвинтар Уппсалиd[4][5]
Громадянство Швеція Швеція
Діяльність фізик, астроном, викладач університету
Alma mater Університет Уппсали
Сфера інтересів фізика
Заклад Уппсальська астрономічна обсерваторіяd і Уппсальський університет
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Королівське фізіографічне товариство в Лундіd, Данська королівська академія наук і Прусська академія наук
Відомий завдяки: спектроскопія
У шлюбі з Augusta Carolina Bedoired
Діти Knut Ångströmd і Anna Augusta Ångströmd
Нагороди медаль Румфорда

CMNS: Андерс Йонас Ангстрем на Вікісховищі

У 1861 році Ангстрем відкрив наявність водню на Сонці. Його основною роботою стало «Дослідження сонячного спектру» (1868), атлас сонячного спектру, що представив виміри 1 тисячі спектральних ліній із розділенням в одну десятимільйонну міліметра — величину, яка згодом одержала назву «ангстрем». У 1868 році ввів для фраунгоферових ліній у спектрі Сонця замість довільної шкали Кірхгофа природну шкалу довжин хвиль.

Член Лондонського королівського товариства (1870), член-кореспондент Паризької академії наук. У 1872 році був нагороджений медаллю Румфорда.

На честь Ангстрема названо також кратер на Місяці та астероїд[6].

ПриміткиРедагувати