Вікіпедія

Ангіопластика

Ангіопластика, також перкутанна (черезшкірна) транслюмінальна ангіопластика (PTA, perkutan: лат. через шкіру ; transluminal: лат. в порожнині судини; angioplastic: гр. «васкуляризація», тут у значенні «розширення») — процедура розширення або відновлення звужених, або перекритих кровоносних судин (переважно артерій, рідко також вен) за допомогою балонного розширення або іншиих процедур (лазер, тромбектомічний катетер тощо).

Ангіопластика
ПТКА (PTCA)
A: до
B: під час
C: після дилатації
МКХ-900.6, 36.0 39.50
MeSHD017130
LOINCШаблон:LOINC

Балонні катетери майже завжди вводять із пахової зони за допомогою направляючого дроту та катетера, в зону стенозу, та надувають під тиском (8–12 бар.), це, як правило, усуває стеноз та запобігає відкритій операції. Крім того, часто імплантують стенти (дротяну сітку, яка повинна тримати судину зсередини відкритою) — стентування.

При стенозі коронарних артерії (напр. у випадку гострого інфаркту міокарда) говориться про перкутанну транслюмінальну коронарну ангіопластику (ПТКА) (PTCA).

Коронарна ангіопластика

ред.

Черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика ПТКА (PTCA), також англ. Percutaneous coronary intervention (PCI: Percutaneous Coronary, PCI) — метод розширення звуженої, або повторого відкриття перекритої (тромбом), або звуженої коронарної артерії без відкритої операції.

Можливим ускладненням є звуження бічної гілки.

ПТКА виконується як частина серцевої катетеризації після коронарної ангіографії . Балонний катетер просувають через спеціальний направляючий катетер, введений з пахової артерії (стегнова артерія) або через артерію передпліччя (променеву артерію). На його дистальному кінці знаходиться балон, що розширюється на місці вазоконстрикції (стенозу) приблизно на 8–12 бар . Це розширює звуження і дає можливість вільному кровотоку. Також використовується еластичність судин: відкладення атеросклеротичного нальоту на бляшці вдавлюються в стінку судини і залишаються там. Щоб запобігти новому звуженню, сьогодні зазвичай імплантують стент . Профілактичне розміщення стента може значно покращити прогноз.[1] Залежно від місця розташування стенозу, розмірів судин, попередніх захворювань, таких як цукровий діабет, стенти покриті лікарськими засобами, застосовуються в рідкісних випадках, наприклад, у разі поновлення звуження в стенті (рестеноз в стенті), застосовуються балонні катетери покриті шаром медикаментів.

Лазери використовуються лише в деяких випадках замість балонного катетера для видалення стенозу, або для підготовки до класичного ПТКА.

ПТКА виконується як планове втручання при хронічній ішемічній хворобі артерії з метою поліпшення симптомів і як невідкладне втручання при гострому інфаркті. При гострому коронарному синдромі рання ПТКА може поліпшити виживання та зменшити кількість повторних інфарктів.[2] Згідно з дослідженнями, ПТКА судин більше не має сенсу, якщо з часу інфаркту минуло більше двох днів. Якщо ПТКА неможлива, проводиться шунтування коронарної артерії.

Балонна дилатація

ред.

В інтервенційній радіології, кардіології та ангіології, розширення балону в контексті ПТА визначається, як метод розширення звужених судин за допомогою балона, прикріпленого до судинного катетера, який розгортається лише у точці стенозу . Для цього тиск наповнення балону водною рідиною повільно збільшується до значення 6–20 бар. Катетер вводиться наприклад через стегнову артерію і просувається під рентгенологічним контролем до звуженої ділянки. Процедура служить для розширення звуженнь викликаних атеросклеротичними змінами («судинна кальцифікація»), щоб вони менше перешкоджали кровотоку. Процедура була розроблена німецьким кардіологом Андреасом Грюнцигом і опублікована в 1977 році[3] .

Застосування

ред.

Метод застосовується для артерій, які мають важливе значення для кровопостачання життєво важливих органів, таких як:

Балонні катетери для введення медикаментів

ред.

Балонний катетер з медикаментним покриттям або Балонний катетер, що вивільняє медикаменти (англ. Drug-eluting balon, коротко DEB, або балон покритий медикаментами) — це еволюція звичайного балонного катетера.[4][5] Поверхня балона покрита препаратом, який наноситься в місці звуження судин . В даний час використовується цитостатичний паклітаксел . Препарат призначений для запобігання звуження судин на збільшеній ділянці. На відміну від терапії стентами, жодне механічне чужорідне тіло не залишається в організмі після процедури. Застосування в даний час обмежене рестенозом в стентах і судинних гілках (біфуркації) в коронарній області, а також ниркових судинах, стегнових артеріях і артеріях гомілки в периферичній області.

Ускладнення

ред.

Внутрішня частина стінки судини (інтима) може рватися (розсічення аорти), в гіршому випадку просвіт судини може бути повністю закупорений. У разі перфорації судин може виникнути кровотеча в перикард з можливою тампонадою або в навколишні тканини.

Коли судину розширюють біля відходження гілок, розширення основної гілки може призвести до закриття бічної гілки (див. Явище снігоорання). Це часто трапляється з невеликими гілками. Якщо уражені дві рівні судини, існують методи, щоб цього уникнути.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ David S. Wald, Joan K. Morris, Nicholas J. Wald, Alexander J. Chase, Richard J. Edwards, Liam O. Hughes, Colin Berry, Keith G. Oldroyd: Randomized Trial of Preventive Angioplasty in Myocardial Infarction. In: New England Journal of Medicine. 2013, S. 130901000028008, doi:10.1056/NEJMoa1305520.
  2. ↑ 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Т. 39. 7 січня 2018. с. 119—177. doi:10.1093/eurheartj/ehx393. ISSN 0195-668X. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
  3. ↑ A. Grüntzig: Die perkutane transluminale Rekanalisation chronischer Arterienverschlüsse mit einer neuen Dilatationstechnik. Baden-Baden/ Köln/ New York 1977.
  4. ↑ Bruno Scheller et al.: Treatment of Coronary In-Stent Restenosis with a Paclitaxel-Coated Balloon Catheter. In: N Engl J Med. 2006 Nov 16;355(20):2113-24. PMID 17101615, Volltext [Архівовано 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Bruno Scheller et al.: Two year follow-up after treatment of coronary in-stent restenosis with a paclitaxel-coated balloon catheter. In: Clinical Research in Cardiology 2008 doi:10.1007/s00392-008-0682-5.

Література

ред.
  • Wald, David S.; Morris, Joan K.; Wald, Nicholas J.; Chase, Alexander J.; Edwards, Richard J.; Hughes, Liam O.; Berry, Colin; Oldroyd, Keith G. (2013-09-18). Randomized Trial of Preventive Angioplasty in Myocardial Infarction [Архівовано 1 серпня 2021 у Wayback Machine.] In: New England Journal of Medicine. 2013, S. 130901000028008, doi:10.1056/nejmoa1305520.
  • І, Borja; James, Stefan; Agewall, Stefan; Antunes, Manuel J.; Bucciarelli-Ducci, Chiara; Bueno, Héctor; Caforio, Alida L. P.; Crea, Filippo та ін. (2018-01-07). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology(ESC). European Heart Journal (en) 39 (2). с. 119–177. ISSN 0195-668X. doi:10.1093/eurheartj/ehx393.


Вебпосилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ангіопластика&oldid=39653813