Відкрити головне меню

Анаріон (квен. "Син Сонця", від Anar — Сонце, ion — син) (3219 — 3440 рр. Д. Е.) — персонаж романів Дж. Р. Р. Толкіна "Сильмариліон" та "Володар Перснів", молодший син Еленділа, король — співправитель Гондору (разом зі своїм старшим братом Ісілдуром), родоначальник династії королів Гондору.

БіографіяРедагувати

Анаріон народився в Роменні у Нуменорі у 3219 році Другої Епохи. У нього було четверо дітей — троє старших, швидше за все були доньками та син Менельділ, що народився у 3318 р. Д. Е. і був останньою дитиною народженою в Нуменорі.

Під час відплиття з загиблого Нуменору, Анаріон командував двома кораблями. Разом з братом Ісілдуром, котрий командував трьома кораблями, їх віднесло до гирла Андуїна, звідки вони дістались Пеларгіра. Ісілдур та Анаріон заснували Південне королівство Гондор зі столицею в новозбудованому місті Осгіліат ("Зоряна Цитадель"), де у вежі в залі під Зоряним Куполом стояли трони братів. Анаріон став володарем міста — фортеці Мінас - Анор збудованого на відрозі гори Міндолуін. Ісілдур став засновником і правителем Мінас - Ітілю в передгір 'ї Похмурих гір. Анаріону належали палантіри Мінас - Анору та вежі Ортханк в Ізенгарді.

Після нападу Саурона і захоплення Мінас - Ітілю Анаріон обороняв Осгіліат і зміг відкинути ворога назад у Мордор, але боявся що може не втримати нового нападу[1].

Приймав участь у семирічній облозі Барад - Дура, у 3440 році під час штурму був убитий каменем кинутим з Темної Вежі. Після перемоги над Сауроном Ісілдур посадив у Мінас - Анорі пагінець Білого Дерева, що зростав там до Великої Моровиці 1636 року Третьої Епохи[2].

Зображення Ісілдура та Анаріона під назвою Стовпи Аргонату були зведені на північній межі Гондору по обох берегах Андуїну біля острова Тол — Брандір на виході з озера Нен — Гітоель.

СпадкоємціРедагувати

Ісілдур вирішив посісти батьківський трон в Арнорі, а престол Гондору залишив Менельділу. Менельділ став родоначальником королівської династії, представниками якої були тридцять три королі Гондору. У 2050 році Третьої Епохи, після зникнення Еарнура, династія обірвалася і до 3019 р. Т. Е. королівством правили намісники з Дому Гуріна[3]. Однак дочка тридцять першого короля Гондору Ондогера (1787 — 1944 рр. Т. Е.) Фіріель вийшла заміж за останнього короля Артедайну Арведуі і їх нащадки були законними спадкоємцями обох відгалужень династії нащадків Еленділа[4]. З цього роду походив вождь Слідопитів Півночі Арагорн ІІ син Араторна ІІ, що у 3019 р. Т. Е. став королем Возз 'єднаного королівства Арнору і Гондору Елесаром Телконтаром[5].

ПриміткиРедагувати

  1. Анарион - стаття з VlotrPedia. wiki/ evendium. ru (рос.). 
  2. Толкин, Дж. Р. Р. (1991.). Властелин колец - Ч. 3. Возвращение короля - Приложение 1. Гондор и наследники Анариона (рос.). Санкт - Петербург: "Северо - Запад". с. 361. ISBN 5 - 8352 - 0031 -5. 
  3. Толкин, Дж. Р. Р. (1991). Властелин Колец - Ч. 3. Возвращение короля - Приложение 1. Гондор и наследники Анариона; Наместники (рос.). Санкт - Петербург: "Северо - Запад". с. 366. ISBN 5 - 8352 - 0031 - 5. 
  4. Толкин, Дж. Р. Р. (1991). Властелин колец - Ч. 3. Возвращение короля - Приложение 1. Гондор и наследники Анариона (рос.). Санкт - Петербург: " Северо - Запад". с. 362 – 363. ISBN 5 - 8352 - 0031 - 5. 
  5. Толкин, Дж. Р. Р. (1991). Властелин колец - Ч. 3. Возвращение короля - Кн. 6. - Глава V. Король и правитель (рос.). Санкт - Петербург: "Северо - Запад". с. 264 – 266. ISBN 5 - 8352 - 0031 -5.