Аналіз систем автоматичного керування
Ана́ліз систе́м автомати́чного керува́ння — визначення показників системи (динамічних властивостей, точності, стійкості і т. д.) за заданою її структурою і відомими параметрами. При детермінованих зовнішніх діях визначається точність системи в усталеному режимі і в перехідному процесі. Під час вступу на систему випадкових дій визначаються статистичні характеристики її помилки по відомих статистичних характеристиках дій.
Можливі завдання аналізу:
- аналіз заданої системи (при контрольних розрахунках);
- дослідження впливу структури і параметрів системи на запас стійкості і точнісні характеристики;
- при заданій структурі визначення області допустимих значень параметрів, при яких система зберігає стійкість і інше.
На підставі аналізу можна дати рекомендації по вибору структури системи і оптимальних (в деякому розумінні) значень її параметрів.
Вибір стійкості критерію, показників якості перехідного процесу і статистичних характеристик помилки залежить від типу системи автоматичного керування і поставленого завдання.
Див. також
ред.Література
ред.- Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / за ред. В. М. Глушкова. — Київ : Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1973.
- Попов Е. П., Пальтов И. П. Приближенные методы исследования нелинейных автоматических систем. М., 1960 [библиогр. с. 775—789];
- Пугачев B. C. Теория случайных функций и ее применение к задачам автоматического управления. М.. 1962 [библиогр. с. 873—878];
- Красовский А. А., Поспелов Г. С. Основы автоматики и технической кибернетики. М.— Л., 1962 [библиогр. с. 596—600];
- Цыпкин Я. Э. Теория линейных импульсных систем. М., 1963 [библиогр. с. 926—963];
- Теория автоматического регулирования, кн. 1—3, ч. 1—2. М., 1967—69 [библиогр. кн. 1, с. 743—762; кн. 2, с. 653—674; кн. 3, ч. 1, с. 588—604, ч. 2, с. 352—3651].