Відкрити головне меню

Анакса́рх Абде́рський — давньогрецький філософ, придворний Александра Македонського. Згідно Діогена Лаертського, розквіт його творчості припадає на 110 олімпіаду (340—337 рр. до н. е.). Є одним із тих філософів, які продовжували атомістичний напрям у філософії.

Анаксарх
Народження 380 до н. е.
Абдери, Municipality of Avdira[d], Східна Македонія та Фракія, Македонія та Фракія[d], Греція
Смерть 320 до н. е.
Кіпр
Вчителі Diogenes of Smyrnae[d]
Відомі студенти Піррон

БіографіяРедагувати

Постійно знаходився в найближчому царському оточенні. Супроводжував Олександра під час його східного походу, де отримав можливість побачити індійських мудреців. Його ворогом був Нікокреонт, тиран острова Кіпр. Коли на одному із святкувань Олександр запитав Анаксарха, чи йому подобається частування, той відповів: «Все чудово, царю, тільки треба б ще подати голову одного сатрапа», цим він натякав на Нікокреонта. Після смерті царя Александра, той жорстоко стратив Анаксарха. Але не зважаючи на важкі тортури, Анаксарх промовив відомі слова: «Товчи, товчи Анаксархову шкуру — Анаксарха тобі не потовкти!».

Філософські поглядиРедагувати

В дусі атомістичного вчення вважав, що існує не один, а безкінченна кількість світів. Заперечував існування критерію істинності, тобто заперечував людську здатність розрізняти істину від омани. Джерелом будь-якого знання вважав чуттєве сприйняття. Анаксарх був автором твору «Про царську владу», від якого збереглося два невеликих фрагменти. В одному із них він роздумує про відноснісу цінність знання; мудрість визначається знанням «зручного моменту» її використання. В іншому мова йде про те, що багатство здобути важко, але ще ваще його зберегти.