А́мпула (лат. ampulla, буквально «маленька амфора»[1] — за римської доби так називали керамічні або ж скляні пляшки[2]) спеціалізована посудина, призначена для тривалого зберігання будь-яких речовин, контакт яких з навколишньою атмосферою недопустимий за технічними умовами, або призначений для проведення будь-яких хімічних реакцій в контрольованій атмосфері.

У медичних цілях ампула застосовується для зберігання лікарських препаратів у стерильному стані, містить вузьке горло.

Медична ампула

У ракетобудуванні під ампулою розуміється скляне покриття елементів паливної системи (зокрема, баків) для їх захисту від хімічно агресивних компонентів палива. Технологія ампулізаціі була вперше застосована в СРСР під керівництвом член-кор. АН СРСР В. П. Макєєва.

Конструкція ред.

Ампули виготовляють різного конструктивного виконання, але спільним для форми ампул є їх циліндрична, довгаста форма, що має з одного кінця напівкругле дно або клапан у вигляді трубчастого відростка, а з іншого кінця заливна конічна частина (як правило відтягнута на конус і запаяна герметично). Залежно від речовини, що розміщується всередині ампули, в ній створюється контрольована газова атмосфера або вакуум.

Матеріали ред.

Матеріали для виготовлення ампул, як правило повинні бути стійкі до всіляких хімічних впливів, або до певних їх видів. Для виготовлення ампул застосовують: хімічно стійке скло, кварц, корунд, а також метали: нержавіючу сталь, мідь, латунь, шляхетні й тугоплавкі метали.

Застосування ред.

Ампули застосовують:

  • Фармакопея: розфасовка лікарських препаратів.
  • Лабораторна техніка: зберігання реактивів, проведення синтезів.
  • Виробництво: відпал, сплавлення, хімічний синтез в хімічних, радіопромислових підприємствах.
  • Джерела випромінювань: використання ампул як контейнерних матеріалів для розміщення радіоактивних ізотопів.
  • Озброєння: зберігання біологічної зброї (штами бактерій, вірусів).

Примітки ред.

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  2. Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.114-115

Джерела ред.