Алісова Ніна Улянівна

Алісова Ніна Улянівна (рос. Алисова Нина Ульяновна; 16 грудня 1915, Київ — 12 жовтня 1996, Москва) — радянська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1950). Лауреатка двох Сталінських премій (1941, 1946).

Алісова Ніна Улянівна
Народилася	15 грудня 1915(1915-12-15) або 16 грудня 1918(1918-12-16) Київ, Російська імперія
Померла	12 жовтня 1996(1996-10-12) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка, театральний педагог
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1938)
Заклад	Державний театр кіноактора, Саратовський академічний театр драми імені Івана Слонова і Саратовське театральне училищеd
Роки діяльності	з 1927
У шлюбі з	Кадочников Валентин Івановичd
Діти	Кадочникова Лариса Валентинівна і Алісов Вадим Валентинович
IMDb	nm0019712
Нагороди та премії
Алісова Ніна Улянівна у Вікісховищі

Фільмографія

• «Темне царство» (1929, гостя; ВУФКУ (Одеса)
• «Народження героїні» (1931, кумонька)
• «Безприданниця» (1936, Лариса Огудалова; реж. Я. Протазанов)
• «Про дивацтва любові» (1936, Ірина; реж. Я. Протазанов)
• «Як буде голосувати виборець» (1937, к/м, виборець)
• «Нова Москва» (1938, Зоя Новікова)
• «Дурсун» (1940, Дурсун)
• «Макар Нечай» (1940, аспірантка Стахова; Київська кіностудія)
• «Райдуга» (1943, Пуся; Київська кіностудія, реж. М. Донськой)
• «Поєдинок» (1944, Наталія Михайлівна Осеніна, співачка)
• «Алмази» (1947, Варвара Меньшикова, геолог, наречена Сергія)
• «Академік Іван Павлов» (1948, студентка Варвара Іванова, соратниця академіка)
• «Посіяли дівчата льон» (1956, Ліза, дружина Григорія)
• «Син Ірістона» (1959, начальниця)
• «Дама з собачкою» (1960, дружина Гурова; реж. Й. Хейфиц)
• «Тіні забутих предків» (1964, мати Іванова; Київська кіностудія, реж. С. Параджанов)
• «Криниця для спраглих» (1965, Параска; Київська кіностудія, реж. Ю. Іллєнко)
• «До уваги громадян та організацій» (1965, дама з віями; Київська кіностудія, реж. А. Войтецький)
• «Надзвичайне доручення» (1965, Олена Францівна, есерка)
• «Залізний потік» (1967, Клавдія)
• «Вибух після півночі» (1969, господиня будинку розпусти)
• «Сум'яття» (1970, мати Каті)
• «Любов Ярова» (1970, Наталія Іванівна Горностаєва, дружина професора)
• «Кремлівські куранти» (1970, дама з в'язанням)
• «Синє небо» (1971, Надія Петрівна Свєтлова, професор, лікар-офтальмолог; Одеська кіностудія)
• «Їхали в трамваї Ільф і Петров» (1972, Василиса Олександрівна, секретар в редакції)
• «Солодка жінка» (1976, Раїса Іванівна Шубкина, мати Ларіка)
• «Транссибірський експрес» (1977, артистка; реж. Е. Уразбаєв)
• «Візьми очі в руки!» (1981, матінка-ігуменя)
• «Нехай він виступить» (1982, місіс Старкуетер; Укртелефільм, реж. О. Бійма)
• «Картина» (1985, Олександра Василівна, секретар Уварова)
• «Випробувачі» (1987, Ольга Михайлівна; Укртелефільм, реж. О. Бійма)
• «Ширлі-мирлі» (1995, меломанка)
• «Вино з кульбабок» (1997, епізод; Росія—Україна) та ін.

Посилання

• Алісова, Ніна Улянівна [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ