Алікорто сизий
вид птахів
| Алікорто сизий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пара сизих алікоро
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Brachypteryx montana Horsfield, 1821[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Аліко́рто сизий[3] (Brachypteryx montana) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає на островах Південно-Східної Азії. Виділяють низку підвидів.
Підвиди
ред.Виділяють одинадцять підвидів:[4]
- B. m. sillimani Ripley & Rabor, 1962 — Палаван;
- B. m. poliogyna Ogilvie-Grant, 1895 — північ Лусону;
- B. m. andersoni Ripley & Rabor, 1967 — південь Лусону;
- B. m. mindorensis Hartert, E, 1916 — острів Міндоро;
- B. m. brunneiceps Ogilvie-Grant, 1896 — острови Негрос і Панай;
- B. m. malindangensis Mearns, 1909 — гора Малінданг[en] (Мінданао);
- B. m. mindanensis Mearns, 1905 — гора Апо (Мінданао);
- B. m. erythrogyna Sharpe, 1888 — північний Калімантан;
- B. m. saturata Salvadori, 1879 — Суматра;
- B. m. montana Horsfield, 1821 — Ява;
- B. m. floris Hartert, E, 1897 — острів Флорес.
Індигові, китайські і тайванські алікорто раніше вважалися підвидами сизого алікорто, однак були визнані окремими видами.
Поширення і екологія
ред.Сизі алікорто мешкають в Індонезії, Малайзії, Брунеї та на Філіппінах. Вони живуть в гірських і рівнинних вологих тропічних лісах та чагарникових заростях.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Brachypteryx montana. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Horsfield, Thomas (1821). Systematic arrangement and description of birds from the island of Java. Transactions of the Linnean Society of London (Latin та English) . 13 (Part 1): 133–200 [157]. doi:10.1111/j.1095-8339.1821.tb00061.x. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.
Посилання
ред.- Xeno-canto: audio recordings of the White-browed Shortwing [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |