Мінданао (острів)
Мінданао — другий за розміром острів Філіппін. Міста: Давао, Замбоанга, Мараві.
| Мінданао | |
|---|---|
 | |
Карта  | |
| Географія | |
| 7°30′ пн. ш. 125°00′ сх. д. / 7.500° пн. ш. 125.000° сх. д.Координати: 7°30′ пн. ш. 125°00′ сх. д. / 7.500° пн. ш. 125.000° сх. д. | |
| Континент | Азія |
| Акваторія | Філіппінське море, Море Сулавесі, Море Сулу, Море Мінданао |
| Група островів | Mindanaod |
| Площа | 94 627 км² (19-те місце) |
| Найвища точка | вулкан Апо, 2954 м (24-те місце) |
| Країна | |
 Філіппіни | |
| Населення | 25 537 691 особи (2018) (Острівна група Мінданао)[1][2] (2010) (7-ме місце) |
.svg)  Мінданао Мінданао (Філіппіни) | |
 | |
 Мінданао у Вікісховищі | |
Географія
ред.
Рельєф: гірські тропічні ліси. Найвища гора острова та Філіппінського архіпелагу, активний вулкан Апо, досягає у висоту 2954 м. Часто бувають землетруси.
Історія
ред.Існує мусульманський партизанський рух опору.
Економіка
ред.Виробляються: ананаси, кава, рис, кокоси, гума, деревина, сталь, хімікати, добрива; добувають золото, нікель.
Демографія
ред.Населення острова Мінданао станом на 1980 рік становило 10 905 250 осіб, а вже у 2010 році — 21 968 174 особи. Ще близько 100 років тому переважна більшість населення становили мусульманські народи моро, однак протягом XX століття острів був поступово колонізована вихідцями з інших районів Філіппін, свою роль в зниженні відсотка мусульман зіграли також політика їх хрещення і вища народжуваність у християнському середовищі. На даний момент мусульмани становлять 20-25 % населення острова, відносини їх з християнською більшістю залишаються напруженими. У 1989 році був створений Автономний мусульманський регіон Мінданао, куди увійшло більшість районів з мусульманською більшістю, у 2001 році його межі були розширені за підсумком референдуму.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Чисельність населення острова Мінданао взята на основі перепису 2018 року в 6 регіонах, складових Мінданао, за вирахуванням 3 цілих провінцій: на островах Сулу, Таві-таві і Дінагат, а також цілих островів (географічних) Базілан, Олутанга, Камігуїн, острова Сурігао, острова Сама і Сарангані.
- ↑ Population and Annual Growth Rates for The Philippines and Its Regions, Provinces, and Highly Urbanized Cities (PDF). 2010 Census and Housing Population. National Statistics Office. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2013. Процитовано 03-11-2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка)
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття з географії Філіппін. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |