Відкрити головне меню

Алєксєєв Микола Васильович

Мико́ла Васи́льович Алєксє́єв (3 вересня 1983, м. Сургут, РРФСР — 15 липня 2014, с. Провалля, Луганська область) — старший сержант військ спеціального призначення Збройних сил України, 3-й окремий полк спеціального призначення. Псевдо «Дизель».

Алєксєєв Микола Васильович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png Старший сержант
Алексєєв Микола Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 3 вересня 1983(1983-09-03)
Сургут, РСФСР
Смерть 15 липня 2014(2014-07-15) (30 років)
біля села Провалля Луганської області
°мінометний обстріл
поховання: Кропивницький
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо Дизель
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Війська спецпризначення
Формування
3-й окремий полк спеціального призначення.svg
 3 ОП СпП
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
заступник командира групи
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

БіографіяРедагувати

Микола Алексєєв народився 3 вересня 1983 року у місті Сургут Тюменської області в Росії. Там пройшло його дитинство, і в серпні 1989 року сім'я переїхала у місто Ульянівка Кіровоградської області, де до цього часу і живе його мама Ольга Миколаївна.[1]

У 1990 році пішов до 1-го класу Ульянівської школи № 1. Закінчив музичну школу за класом фортепіано. Захоплювався спортом, займався рукопашним боєм, любив футбол. Завжди був за здоровий спосіб життя.[1]

У 2000 році закінчив школу, пішов навчатись в Ульянівське професійно-технічне училище № 11. Вчився добре, майже відмінно. В 2001 році закінчив навчання та пішов служити в армію. Любив військову справу, служив у місті Києві у внутрішніх військах. Після армії у 2003 р. навчався в школі міліції міста Запоріжжя.[1]

Закінчив школу міліції і пішов працювати в Ульянівський райвідділ, де пропрацював 7 років. Одночасно з роботою навчався заочно у Кіровоградському філіалі Харківського національного університету внутрішніх справ для здобуття освіти за фахом «Слідчий-криміналіст».[1]

Військова служба та одруженняРедагувати

У 2007 році пішов служити за контрактом спецпризначенцем до 3-го окремого полку спецпризначення у м. Кіровоград.[1]

Неодноразово захищав спортивну честь свого загону, своєї частини. У військах спеціального призначення пройшов весь шлях становлення молодшого командира — курсант 50-го окремого навчального загону спеціальної підготовки, розвідник групи спеціального призначення, командир відділення групи спеціального призначення, заступник командира розвідувальної групи роти спеціального призначення — польова пошта В 2336.

8 червня 2013 року одружився на коханій дівчині Юлії.

ВійнаРедагувати

Війна для Миколи Алексєєва та його товаришів почалась 3 березня 2014 року. Крим, Луганська та Донецька області. Дружині сказав, що вони — розвідка, а потім додав: «Ми перші приходимо й останні йдемо». На той час він був старшим сержантом Збройних Сил України, розвідувальної роти спец. призначення.

У липні 2014 року виконували завдання поблизу пункту прикордонного пропуску Ізварино, неподалік села Провалля Свердловського району Луганської області. Близько тижня бійці 3-го полку спецпризначення знаходились в оточенні бойовиків. Три рази підряд штурмувала пропускний пункт «Ізварино», і тричі вибивала бойовиків. Щоразу після перемоги лунав наказ — «відійти».

 
Війна

Обставини загибеліРедагувати

15 липня розвідгрупа підполковника Коваленка потрапила під мінометний обстріл біля села Провалля Луганської області. 8 бійців загинуло, включно з Миколою Алєксєєвим: підполковник Юрій Коваленко, молодший сержант Богдан Каравайський, старші солдати Максим Бендеров, Максим Вербовий, Станіслав Майсеєв, Іван Марков, Дмитро Рябий. Ще до 10 було поранено, в тому числі у дуже важкому стані.

24 липня 2014 року відбулося поховання Героїв у м. Кіровоград на Ровенському кладовищі, на Алеї Слави.

Без Миколи лишилися мама Ольга Миколаївна та дружина Юлія.

Нагороди та вшануванняРедагувати

  • Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» старшого сержанта Миколу Алексєєва нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • 26 серпня 2014 року нагороджений відзнакою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «За заслуги» ІІ ступеня посмертно.
  • На честь Миколи Алексєєва відкрита меморіальна дошка на стіні його рідної школи, відкрита Алея Слави, в рідному міста Ульяновка на його честь перейменована одна з вулиць.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати