Коваленко Юрій Вікторович
Ю́рій Ві́кторович Ковале́нко (16 липня 1977, м. Бершадь, Бершадський район, Вінницька область — 15 липня 2014, Луганська область) — підполковник Збройних сил України, заступник командира загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький) Сухопутних військ ЗСУ. Учасник російсько-української війни. Герой України.
Юрій Вікторович Коваленко | |
---|---|
Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 16 липня 1977 місто Бершадь, Бершадський район, Вінницька область |
Смерть | 15 липня 2014 (36 років) Ізварине (пункт контролю), Луганська область |
Поховання | Флорине |
Псевдо | «Путнік» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Війська спецпризначення |
Формування | |
Війни / битви | |
Командування | |
заступник командира загону спеціального призначення | |
Нагороди та відзнаки | |
Біографія
ред.Народився 16 липня 1977 року в місті Бершаді у сім'ї військового. Закінчив Одеський військовий інститут Сухопутних військ, служив у Дніпрі та Кропивницькому.[1]
Російсько-українська війна
ред.Брав участь у війні на сході України від початку її проведення. Його загін охороняв військові об'єкти, супроводжував вантажі і брав участь у розвідувальних операціях і боях.[2]
У червні 2014 забезпечив прохід через брід біля села Кожевня військових колон вздовж кордону для блокування ліній постачання ворога.[3] Юрій Коваленко першим перейшов річку Міус. І далі його загін йшов в авангарді, щоб вивести підрозділи Збройних сил до Довжанського і Червонопартизанська, ця операція була проведена без втрат.
Група 3-го полку спеціального призначення під командуванням Юрія Коваленка тричі штурмувала пропускний пункт «Ізварине», вибивала російські війська, але армії давали наказ відійти, і потім пропускний пункт знову захопив противник.
Загинув 15 липня 2014 поблизу села Провалля, внаслідок обстрілу пункту прикордонного контролю Ізварине з мінометів[1].
Похований 24 липня 2014 року на кладовищі села Флорине, що на Вінниччині[1].
У Юрія Коваленка залишилися дружина, Тетяна Володимирівна, двоє дітей — Олена, 2000 року народження, та Руслана, 2010 року народження, а також батьки Олена Іванівна та Віктор Олексійович, інвалід війни ІІ групи[1].
Державні нагороди
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (31 березня 2015, посмертно) — за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі[4]
Вшанування пам'яті
ред.У Бершаді є вулиця Юрія Коваленка[5]. Встановлені меморіальні дошки на школі та на початку вулиці.
У м. Кропивницькому є вулиця Юрія Коваленка[6]
6 травня 2016 року в місті Кіровоград (нині - Кропивницький) на фасаді будівлі Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку і аудиту (вулиця Юрія Коваленка, 4а), відкрито анотаційну дошку Герою України Юрію Коваленку[7]
У жовтні 2016 року Укрпошта продовжила випуск серії художніх маркованих конвертів під назвою «Героям Слава!», започаткований у грудні 2014 року до дня Збройних Сил України, разом з Міністерством оборони та Національною гвардією України. На одному із конвертів зображений Герой України, підполковник Юрій Коваленко.
6 грудня 2017 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Герою України Юрію Коваленку на фасаді Флоринської сільської ради та перейменовано вулицю ім’ям Героя України Юрія Коваленка у с.Флорине Бершадського району Вінницької області[7]
14 липня 2018 р. у м. Бершадь відбулось відкриття монументу Герою України. Пам'ятник присвячений захиснику України Юрію Коваленку.
-
Постер пам'яті загиблих учасників АТО у м. Бершадь
-
Меморіальна дошка на бібліотеці у м. Бершадь
-
Пам'ятник у м. Бершадь
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Коваленко Юрій Вікторович. Бершадська РДА. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- ↑
Глава держави присвоїв звання Герой України підполковнику Юрію Коваленку (укр.). Президент України. Офіційне інтернет-представництво. 2.4.2015. Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 2015-5-9.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка) - ↑ ОФИЦЕР ИЗ СЕКТОРА «Д»: «ПРИЧИНА ПОРАЖЕНИЯ НАШИХ ВОЙСК — ПРОФНЕПРИГОДНОСТЬ РУКОВОДСТВА ГЕНШТАБА»
- ↑ Указ Президента України від 31 березня 2015 року № 191/2015 «Про присвоєння Ю.Коваленку звання Герой України»
- ↑ Офіційний сайт Бершадської міської ради. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ Кіровоградська міська рада. Міський голова Андрій Райкович видав розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки Кіровограда. www.kr-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- ↑ а б Коваленко Юрій Вікторович (16.07.1977 - 15.07.2014) с. Флорине. Офіційний сайт Бершадської міської ради, Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 16 березня 2024.
Посилання
ред.- Виняткова мужність бійця спецназу // Валентин Шевченко, 10 вересня 2014 року, Центральний друкований орган Міністерства оборони України «Народна Армія» № 55 (5288)
Джерела
ред.- Глава держави присвоїв звання Герой України підполковнику Юрію Коваленку // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 02.04.2015
- Коваленко Юрій Вікторович // Сайт Бершадської районної державної адміністрації, 29.12.2014
- Коваленко Юрій Вікторович // Книга пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 3 Квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Вони загинули за Україну // Офіційний сайт Кіровоградської обласної державної адміністрації [Архівовано 13 Березня 2022 у Wayback Machine.]
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 152 31 березня 2015 |
Наступник: |
Гринюк Володимир Володимирович | Зубков Іван Іванович |