Альціон-галатея вохристогрудий

вид птахів
Альціон-галатея вохристогрудий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід: Альціон-галатея (Tanysiptera)
Вид: Альціон-галатея вохристогрудий
Tanysiptera sylvia
Gould, 1850[2][3]
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Tanysiptera sylvia
Віківиди: Tanysiptera sylvia
EOL: 1050017
ITIS: 554633
МСОП: 22725828
NCBI: 1961835

Альціо́н-галатея вохристогрудий[4] (Tanysiptera sylvia) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає в Австралії та на Новій Гвінеї.

Опис ред.

 
Вохристогрудий альціон-галатея

Довжина птаха становить 29-37 см, враховуючи довгий хвіст довжиною 18 см, вага 45-50 г. Верхня частина голови і верхня частина тіла сині або пурпурові, через очі ідуть широкі чорні смуги. Нижня частина тіла яскраво-охриста, надхвістя і нижня частина спини білі. Еа верхній частині спини біла пляма. крайні стернові пера сині, центральні стернові пера видовжені, довші за крайні на 13 см, синьо-білі. Дзьоб і лапи червоні. У молодих птахів дзьоб коричневий, лапи рожвуваті, забарвлення більш тьмяне, центральні стернові пера короткі.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[5]

Tanysiptera nigriceps раніше вважався підвидом вохристогрудого альціона-галатеї.

Поширення і екологія ред.

Вохристогруді альціони-галатеї гніздяться в Австралії (з листопада до початку квітня) і у Папуа Новій Гвінеї. Австралійські популяції взимку мігрують на північ, до Нової Гвінеї. Вохристогруді альціони-галатеї живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на берегах річок і озер, на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться безхребетними і дрібними хребетними. Гніздяться в гніздах деревних термітів[7]. В кладці 3-4 білих, округлих яйця. Інкубаційний період триває 23 дні, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 25 днів після вилуплення.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Tanysiptera sylvia. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 17 травня 2022. 
  2. Gould, John (1850). Note to Mr. Gould's paper 'A brief account of the Researches of Jon McGillivray, Esq., in H.M.S. Rattlesnake. Jardine's Contribution to Ornithology (3): 105. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. 
  3. Gould, John (1850). On new species of birds from Australia. Proceedings of the Zoological Society of London. Part 18: 200. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. 
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 17 травня 2022. 
  6. Draffan, R; Garnett, S; Malone, G (1983). Birds of the Torres Strait: an annotated list and biogeographical analysis. Emu. 83 (4): 207–34. doi:10.1071/mu9830207. 
  7. Legge, S.; Heinsohn, R (2001). Kingfishers in paradise: the breeding biology of Tanysiptera sylvia at the Iron Range National Park, Cape York. Australian Journal of Zoology. 49 (1): 85–98. doi:10.1071/zo00090. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 17 травня 2022. 

Джерела ред.

  • Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
  • C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.

Посилання ред.