Альфред Хайош (угор. Hajós Alfréd; 21 лютого 1878, Будапешт — 12 листопада 1955, Будапешт) — угорський архітектор і плавець, дворазовий чемпіон перших літніх Олімпійських ігор 1896 року і перший переможець Олімпіади від Угорщини. Також він займався легкою атлетикою і футболом.

Альфред Хайош
Hajos.jpg
Народився 1 лютого 1878(1878-02-01)
Будапешт, Угорщина
Помер 12 листопада 1955(1955-11-12) (77 років)
Будапешт, Угорщина
Громадянство (підданство) Flag of Hungary.svg Угорщина
Діяльність футболіст, архітектор, журналіст, Арбітр, легкоатлет[d], плавець[d] і Футбольний тренер
Alma mater Будапештський університет технології та економіки
Нагороди
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник Угорщина Угорщина
Плавання
Олімпійські ігри
Золото Афіни 1896 100 м вільним стилем
Золото Афіни 1896 1200 м вільним стилем

БіографіяРедагувати

Альфред Хайош народився 21 лютого 1878 року в Будапешті і отримав ім'я Арнольд Гуттманн (нім. Guttmann Arnold). У тринадцятирічному віці Арнольд бачив, як його батько потонув в Дунаї. Після цього він почав займатися плаванням, а пізніше змінив своє ім'я на Альфред Хайош, що в перекладі з угорської означає «моряк», щоб допомогти своїй плавальній кар'єрі[1].

У 1895 році Хайош виграв 100-метрову дистанцію вільним стилем на чемпіонаті Угорщини та Європи з плавання, повторивши успіх у наступному році. Він займався також легкою атлетикою, серед його досягнень були перемоги на чемпіонаті країни в бігу на 100 м, 400 м з бар'єрами і метанні диска. Крім того, Хайош грав у футбол в національних чемпіонатах з 1901 по 1903 рік і був футбольним тренером у 1906—1908 роки[1].

У 1896 році Хайош брав участь в літніх Олімпійських іграх в Афінах, де виграв у двох запливах — вільним стилем на 100 м (результат 1:22,2) і 1200 м (результат 18:22,2.), а заплив на 500 м він вирішив пропустити[2].

Змагання проводилися у відкритому морі, а не в басейні. 18-річний Альфред Хайош став першим олімпійським чемпіоном з плавання і наймолодшим переможцем перших Олімпійських ігор сучасності[3][4].

Під час Олімпіади в Афінах Хайош був студентом і займався архітектурою. Він отримав дозвіл брати участь в Іграх, але не відразу, і тому перший час керівники навчального закладу були ним незадоволені.

Завершивши навчання в Будапештському університеті, Хайош став успішним архітектором. Він розробляв проекти житлових, громадських та промислових будівель. Але перевагу віддавав спортивним спорудам.

У Парижі за проект стадіону у Конкурсі мистецтв на літніх Олімпійських іграх 1924 року Альфред Хайош і його співавтор Деже Лаубер отримали срібну медаль. Золота медаль у номінації «архітектура» не присуджувалася[5].

За проектами Хайоша в Будапешті було побудовано кілька спортивних будівель. Крім того, він виявився талановитим журналістом, очолював редакцію «Шпортхірлап» — першого в Угорщині тижневика, цілком присвяченого спорту[6].

Пам'ять про спортивні здобутки Альфреда Хайоша відображена в Міжнародному плавальному залі слави і Міжнародному єврейському спортивному залі слави (за національністю, Хайош був євреєм).

Молодший брат Альфреда Хенрік Хайош (1886—1963) також займався плаванням і виграв золото в естафеті 4×250 м вільним стилем на позачергових Іграх 1906 року в Афінах.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Biography. // sports-reference.com. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-27. (англ.)
  2. Alfred Hajos. // olympic.org. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-27. (англ.)
  3. Первый Олимпийский чемпион плавания. // swimmingmasters.narod.ru. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-29. 
  4. Первая олимпиада современности. // zdorovosport.ru. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-30. 
  5. Designs for Town Planning:. // olympic-museum.de. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-28. (англ.)
  6. 100 великих олимпийских чемпионов. //rumvi.com. Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-1-27. 

ПосиланняРедагувати