Альфред Овоц

польський політик, лікар, професор медичних наук, депутат сейму III i IV скликань.

Альфред Антоні Овоц (пол. Alfred Antoni Owoc; нар. 7 червня 1955, Зелена Гура, Польща) — польський політик, лікар, професор медичних наук, депутат сейму III i IV скликань.

Альфред Овоц
Alfred Owoc
Альфред Антоні Овоц під час відвідин ТДМУ (22.06.2016)
Альфред Антоні Овоц під час відвідин ТДМУ (22.06.2016)
Альфред Антоні Овоц під час відвідин ТДМУ (22.06.2016)
Народився7 червня 1955(1955-06-07) (69 років)
Зелена Гура, Республіка Польща
КраїнаПольща Польща
Національністьполяк
Діяльністьполітик, профспілковий діяч, лікар
Alma materМедична Академія в Познані
Посадачлен Сейму Польщі[d]
Науковий ступіньпрофесор
Аспіранти, докторантиAndrzej Wojtyład[1]
Jan Kopczykd[2]
ЧленствоПольське медичне товариство
ПартіяРобітничий союз (Польща) і Польська об'єднана робітнича партія
Відомий завдяки:політик, лікар

Життєпис

ред.

Закінчив лікарське відділення Медичної Академії в Познані (1980). У 1980 працював лікарем у Сулехуві. У 1999 отримав ступінь доктора медичних наук. 15 квітня 2015 президент Польщі надав йому титул професора медичних наук[3].

Як академічний викладач виконував функції ректора Люблінської вищої школи соціального здоров'я в Зеленій Гурі, професора на відділенні природничих наук Щецинського університету і професора Зеленогурського університету. Викладав також у Люблінському медичному університеті. В період уряду Лешека Міллера був національним консультантом із соціальної медицини. Член Польського лікарського товариства, обирався президентом Польського товариства охорони здоров'я і соціальної медицини.

23 червня 2016 року отримав звання почесного професора Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського[4].

Громадська діяльність

ред.

Належав до Польської об'єднаної робітничої партії, у 1984 виступив співзасновником Всепольської профспілкової угоди. У 1997—2005 — депутат III i IV скликання польського сейму від Союзу демократичних лівих сил з округів Зеленої Гури № 52 і № 8.

У 2000 був учасником дорожньої пригоди. Поліції пояснював, що запах алкоголю відчувається від використовуваного оприскувача.

У 2003 звільнений з парламентської фракції Союзу демократичних лівих сил після ситуації з голосуванням «чотири руки»[5]. Пізніше вступив до парламентської фракції Робітничого союзу.

Безрезультатно балотувався до Сенату (2005) і до Сеймику Люблінського воєводства[pl] (2010 та 2014) за списком Союзу демократичних лівих сил. У 2011 провінційна влада Союзу демократичних лівих сил рекомендувала його кандидатуру до Сенату[6], але в кінцевому варіанті списку його прізвища не було.

Примітки

ред.

Джерела і посилання

ред.