Альфред Лотар Вегенер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вегенер.

Альфред Вегенер
нім. Alfred Wegener
Wegener Alfred signature.jpg
Народився 1 листопада 1880(1880-11-01)[1][2][…]
Берлін, Королівство Пруссія
Помер листопад 1930
Ґренландія[d], Гренландія, Данське королівство[4]
·серцева недостатність
Місце проживання Німецька імперія Німецька імперія
Країна Flag of Germany (1867–1918).svg Німецька імперія
Діяльність геолог, мандрівник-дослідник, астроном, метеоролог, викладач університету, polar explorer, фізик, географ, геофізик
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Галузь геологія
Заклад Грацький університет
Посада професор
Науковий керівник Юліус Баушингер
Аспіранти, докторанти Bruno Eckardtd і Simon Kahlked[5]
Членство Австрійська академія наук
Відомий завдяки: науковій розробці теорії дрейфу материків, дослідженням фізики атмосфери[en]
Нагороди
Автограф Alfred Wegner's signature.png
CMNS: Альфред Лотар Вегенер у Вікісховищі

А́льфред Ло́тар Ве́генер (нім. Alfred Lothar Wegener; 1 листопада 1880, Берлін[6] — листопад 1930, Гренландія[7]) — німецький метеоролог, геолог, геофізик та астроном, автор теорій руху літосферних плит та ударного походження кратерів на планетах земної групи. Професор університету в Граці (1924).[8]

ДитинствоРедагувати

Альфред Вегенер народився 1 листопада 1880 року[6] в сім'ї берлінського вченого[9][10] та священника.[9][11] Ще з дитинства він виявляв схильність до природничих наук,[12] складаючи разом з братом Куртом Вегенером географічні карти та вимірюючи глибини озер.[10] Навчався в «Кельнській гімназії» в Берліні, поєднуючи навчання з активними заняттями спортом.[12] У 1899 році з найкращим атестатом в класі закінчив гімназію і вступив до Берлінського університету імені Фрідріха Вільгельма[13] (нині університет імені Гумбольдта). Вибрана ним спеціальність — астроном. І хоча написану ним працю про рухи планет високо оцінили спеціалісти, найбільшим захопленням стала метеорологія. Особливо в цьому плані його цікавив острів Гренландія, тому у вільний час він займався підготовкою до полярних експедицій — робив великі лижні переходи, захопився ковзанярським спортом та конструював повітряні кулі та змії (адже саме за їх допомогою він збирався вивчати верхні шари атмосфери). Також у студентські роки брати Вегенери захопилися екскурсіями по горах Тіроля (східні Альпи).[14] Провчившись також (згідно з правилами тодішньої вищої німецької школи) по одному семестру в Гейдельберзькому та Інсбрукському (Австрія) університетах, в 1904 році Альфред захистив дисертацію і закінчив університет за спеціальністю астроном.

1904—1912Редагувати

Після закінчення університету Альфред Вегенер працював разом із братом у Лінденберзькій аерологічній обсерваторії, де вони займалися дослідженням атмосфери літаючи на аеростатах.[15] У квітні 1906 року брати встановили світовий рекорд тривалості польоту на аеростаті.[16] Стартувавши під Берліном, вони рушили у північному напрямку, пролітаючи над Данією повернули на південь і приземлилися біля Франкфурта-на-Майні. Загалом політ зайняв 52,5 години (що на 17 годин був тривалішим від попереднього рекорду).[16]

Теорія руху літосферних плитРедагувати

У січні 1912 року на засіданні Німецької геологічної асоціації Альфред Вегенер прочитав лекцію, присвячену теорії руху літосферних плит.[17]

ГренландіяРедагувати

Альфред Вегенер брав участь у трьох експедиціях по Гренландії в 1906, 1912 та 1930 роках. Під час останньої з них він і помер у віці 50 років.

Сучасні дослідженняРедагувати

На початку 1950-х років С. К. Рункорном з Кембриджського університету та в Імперського коледжу ім. Блекетта була започаткована нова наука про палеомагнетизм, в якій він видав дані на користь теорії Вегенера. До початку 1953 року зразки, взяті з Індії, показали, що країна раніше була в південній півкулі, як і передбачав Вегенер. До 1959 року теорія мала достатньо підтверджуючих даних про те, що континенти починають змінюватися, особливо в Сполученому Королівстві, де в 1964 році Королівське товариство провело симпозіум з цього питання[джерело?].

У 1960-х роках було відзначено кілька важливих подій у геології, зокрема, відкриття розширення морського дна та зони Вадаті-Беніофа, і це призвело до швидкого воскресіння гіпотези континентального дрейфу у вигляді його прямого нащадка, теорії тектоніки плит. Карти геоморфології океанічних поверхонь, створені Марі Тарп у співпраці з Брюсом Хезеном, були важливим внеском у початок зміни парадигми. Вегенера тоді було визнано батьком-засновником однієї з найважливіших наукових революцій 20-го століття.

З появою глобальної системи позиціонування (GPS) стало можливим безпосередньо вимірювати дрейфи континентів[джерело?].

Див. такожРедагувати

  • 29227 Вегенер — астероїд, який було названо на честь науковця.

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Alfred Wegener — Інститут Альфреда Вегенера.
  5. ↑ Математична генеалогія — 1997.
  6. ↑ а б Милановский, 2000, с. 11
  7. ↑ Милановский, 2000, с. 178
  8. ↑ Милановский, 2000, с. 140
  9. ↑ а б Милановский, 2000, с. 13
  10. ↑ а б dic.academic.ru
  11. ↑ pochemy.net
  12. ↑ а б Милановский, 2000, с. 18
  13. ↑ Милановский, 2000, с. 19
  14. ↑ Милановский, 2000, с. 20
  15. ↑ Милановский, 2000, с. 25
  16. ↑ а б Милановский, 2000, с. 27
  17. ↑ Милановский, 2000, с. 79

ЛітератураРедагувати

  • Милановский Е. Е. Альфред Вегенер (1880—1930). — Москва : Наука, 2000. — 239 с. — ISBN 5-02-002482-1.(рос.)

ПосиланняРедагувати

  Це незавершена стаття про німецького науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфред_Лотар_Вегенер&oldid=27686466