Альфред Лотар Вегенер

|рід діяльності= |вчене звання= |науковий ступінь=

Альфред Вегенер
нім. Alfred Wegener
Народився	1 листопада 1880(1880-11-01)[…] Берлін, Німецька імперія
Помер	листопад 1930 Ґренландія, Королівство Данія ·серцева недостатність
Місце проживання	Німецька імперія
Громадянство (підданство)	Німецька імперія
Діяльність	геолог, мандрівник-дослідник, астроном, метеоролог, викладач університету, polar explorer, фізик, географ
Alma mater	Гумбольдтський університет Берліна
Сфера інтересів	геологія
Заклад	Грацький університет
Науковий керівник	Юліус Баушингер
Аспіранти, докторанти	Bruno Eckardt
Член	Австрійська академія наук
Відомий завдяки:	науковій розробці теорії дрейфу материків, дослідженням фізики атмосфери
Нагороди	Carl-Ritter-Medal (1913)
Автограф
Альфред Лотар Вегенер у Вікісховищі?

А́льфред Ло́тар Ве́генер (нім. Alfred Lothar Wegener; 1 листопада 1880, Берлін — листопад 1930, Гренландія) — німецький метеоролог, геолог, геофізик та астроном, автор теорій руху літосферних плит та ударного походження кратерів на планетах земної групи. Професор університету в Граці (1924).

Зміст

Дитинство

Альфред Вегенер народився 1 листопада 1880 року в сім'ї берлінського вченого та священика. Ще з дитинства він виявляв схильність до природничих наук, складаючи разом з братом Куртом Вегенером географічні карти та вимірюючи глибини озер. Навчався в «Кельнській гімназії» в Берліні, поєднуючи навчання з активними заняттями спортом. У 1899 році з найкращим атестатом в класі закінчив гімназію і вступив до Берлінського університету імені Фрідріха Вільгельма (нині університет імені Гумбольдта). Вибрана ним спеціальність — астроном. І хоча написану ним працю про рухи планет високо оцінили спеціалісти, найбільшим захопленням стала метеорологія. Особливо в цьому плані його цікавив острів Гренландія, тому у вільний час він займався підготовкою до полярних експедицій — робив великі лижні переходи, захопився ковзанярським спортом та конструював повітряні кулі та змії (адже саме за їх допомогою він збирався вивчати верхні шари атмосфери). Також у студентські роки брати Вегенери захопилися екскурсіями по горах Тіроля (східні Альпи). Провчившись також (згідно з правилами тодішньої вищої німецької школи) по одному семестру в Гейдельберзькому та Інсбрукському (Австрія) університетах, в 1904 році Альфред захистив дисертацію і закінчив університет за спеціальністю астроном.

1904—1912

Після закінчення університету Альфред Вегенер працював разом із братом у Лінденберзькій аерологічній обсерваторії, де вони займалися дослідженням атмосфери літаючи на аеростатах. У квітні 1906 року брати встановили світовий рекорд тривалості польоту на аеростаті. Стартувавши під Берліном, вони рушили у північному напрямку, пролітаючи над Данією повернули на південь і приземлилися біля Франкфурта-на-Майні. Загалом політ зайняв 52,5 години (що на 17 годин був тривалішим від попереднього рекорду).

Теорія руху літосферних плит

У січні 1912 року на засіданні Німецької геологічної асоціації Альфред Вегенер прочитав лекцію присвячену теорії руху літосферних плит.

Гренландія

Альфред Вегенер брав участь у трьох експедиціях по Гренландії в 1906, 1912 та 1930 роках. Під час останньої з них він і помер у віці 50 років.

Сучасні дослідження

На початку 1950-х років С. К. Рункорном з Кембриджського університету та в Імперського коледжа ім. Блекетта була започаткована нова наука про палеомагнетизм, в якій він видав дані на користь теорії Вегенера. До початку 1953 року зразки, взяті з Індії, показали, що країна раніше була в південній півкулі, як і передбачав Вегенер. До 1959 року теорія мала достатньо підтверджуючих даних про те, що континенти починають змінюватися, особливо в Сполученому Королівстві, де в 1964 році Королівське товариство провело симпозіум з цього питанняШаблон:Дерело.

У 1960-х роках було відзначено кілька важливих подій у геології, зокрема, відкриття розширення морського дна та зони Вадаті-Беніофа, і це призвело до швидкого воскресіння гіпотези континентального дрейфу у вигляді його прямого нащадка, теорії тектоніки плит. Карти геоморфології океанічних поверхонь, створені Марі Тарп у співпраці з Брюсом Хезеном, були важливим внеском у початок зміни парадигми. Вегенера тоді було визнано батьком-засновником однієї з найважливіших наукових революцій 20-го століття.

З появою глобальної системи позиціонування (GPS) стало можливим безпосередньо вимірювати дрейфи континентів^{[джерело?]}.

Див. також

• 29227 Вегенер — астероїд, який було названо на честь науковця.

Література

• Милановский Е. Е. Альфред Вегенер (1880—1930). — Москва : Наука, 2000. — 239 с. — ISBN 5-02-002482-1.(рос.)