Альфред Френсіс Гілл (англ. Alfred Francis Hill; 16 грудня 1869, Річмонд, Мельбурн, Вікторія — 30 жовтня 1960, Дарлінгхерст, Сідней, Новий Південний Уельс) — австралійський композитор, диригент, скрипаль і педагог.

Альфред Гілл
Alfred Hill
Зображення
Зображення
Альфред Гілл, 1930 рік
Основна інформація
Повне ім'яAlfred Francis Hill
Дата народження16 грудня 1869(1869-12-16)[1][2][…]
Місце народженняМельбурн, Вікторія, Австралія[1]
Дата смерті30 жовтня 1960(1960-10-30)[1][2][…] (90 років)
Місце смертіСідней, Австралія[1]
ГромадянствоБританська імперіяАвстралія
Професіякомпозитор
диригент
скрипаль
ОсвітаЛейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Відомі учніCyril Monkd
Інструментискрипка
Жанрисимфонія
ГуртЛейпцизький оркестр Гевандхауса
ЧленствоAustral String Quartetd
НагородиКавалер ордена Британської імперії
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Альфред Френсіс Гілл народився в музичній сім'ї в Мельбурні, але більшу частину своєї юності провів в Новій Зеландії. У 188791 роках у Лейпцизькій консерваторії по класу скрипки, упродовж двох років грав на скрипці в оркестрі Гевандхауза (у тому числі під керівництвом Йоганнеса Брамса, Едварда Гріга, Петра Чайковського, Макса Бруха). Потім жив у Новій Зеландії, де вивчав маорійську музичну культуру. Знавець новозеландського музичного фольклору, Гілл використовував у своїх операх, кантатах і програмних симфонічних творах мелодії народних пісень маорі. З 1908 року працював у Сіднеї.

Гілл зробив внесок у розвиток австралійської музики. У 191634 роках викладав у консерваторії Нового Південного Уельсу (був одним з її засновників) музично-теоретичні предмети і композицію (серед учнів Дж. Г. Антейл), був 2-м диригентом консерваторського оркестру і хору. У 1926 році здійснив поїздку до Англії і США як диригента і лектора. У 194760 роках — президент Гільдії австралійських композиторів. Велика частина музичних творів Гілла (усього більше 500) не видана.

Твори

ред.

Музичні твори

ред.
  • опери — Хлопчик для перетину (The whipping boy, комічна, 1896, Веллінгтон, фрагменти), Леді Доллі (1900, Сідней), Тапу (Tapu, 1903, Нова Зеландія), Мавританська дівчина… (A Moorish maid…, 1905, Окленд), Скульптор Джованні (Giovanni, the sculptor, 1914, Мельбурн), Райян з Шівапоре (1914, Сідней), Теора — фатальна флейта (Teora — the weird flute, 1928, Сідней), Небесний корабель (The Ship of Heaven, 1933, Сідней), Південна країна (Auster, 1935, Мельбурн);
  • кантати — Життя (Life, для соліста, хору і органу), Хінемоа (Hinemoa) і Таухакі (Tawhaki) та інші;
  • для оркестру — симфонії (понад 10), у тому числі Кельтська, симфонічні поеми Сатир, Вайата Пій, Зниклий мисливець (The lost hunter), Вітальна увертюра (Welcome overture), Маорійська рапсодія (Maori rhapsody);
  • соната для труби і оркестру;
  • камерно-інструментальні ансамблі — Шотландська соната (Scotch sonata), сонатіна та інші п'єси для скрипки з фортепіано, 2 фортепіанні тріо («Мініатюрні» — «Miniature»), 14 струнних квартетів, у тому числі 2 маорійські, фортепіанний квінтет;
  • фортепіанні п'єси;
  • п'єси для скрипки соло;
  • хори;
  • пісні (у тому чилі 2 цикла маорійських і новозеландських пісень), музика до 8 кінофільмів.

Літературні твори

ред.
  • Harmony and melody, Boston, 1927.

Нагороди

ред.

У 1953 році нагороджений орденом Британської імперії[4] та Орденом Святого Михайла і Святого Георгія у 1960.[5]

Література

ред.
  • McCredie A. D., A. Hill (1870—1960). Some backgrounds and perspectives for an historical edition, у кн.: Miscellanea musicologica, v. 3, Adelaide, 1968, p. 181—257 (зі списком творів);
  • Thomson J. M., The role of the pioneer composer, «Studies in music», 1970, v. 4.
  • Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119268752 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Альфред Френсіс Гілл. Орден Британської імперії [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  5. Альфред Френсіс Гілл. Орден Святого Михайла і Святого Георгія [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

ред.