Альфред Гуделіус
Альфред Гуделіус (нім. Alfred Gudelius; 21 серпня 1906, Мюнстер — 25 березня 1944, Тернопіль) — німецький офіцер, оберст вермахту (1 березня 1944, посмертно заднім числом). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Альфред Гуделіус | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Alfred Gudelius | |||||||
| Народився |
21 серпня 1906 Мюнстер, Королівство Пруссія, Німецька імперія | ||||||
| Помер |
25 березня 1944 (37 років) Тернопіль, Українська РСР, СРСР | ||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія | ||||||
| Діяльність | офіцер | ||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||
| Військове звання | оберст | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія ред.
25 жовтня 1925 року вступив у Вище училище земельної поліції в Мюнстері. З 1936 року — командир роти 39-го піхотного полку. Учасник Польської кампанії, командир роти 1-го данцигського піхотного полку. З листопада 1939 року — командир роти 14-го стрілецького полку 5-ї танкової дивізії. Учасник Французької і Балканської кампаній. З осені 1941 року брав участь у Німецько-радянській війні, командир 2-го батальйону свого полку. В березні 1942 року був поранений. Після одужання служив при начальникові відділу озброєнь ОКГ. В березні 1944 року призначений командиром 8-го танково-гренадерського полку 8-ї танкової дивізії і повернувся на Східний фронт. Загинув у бою. Місце поховання невідоме. Ім'я Гуделіуса внесене в реєстр німецького військового цвинтаря в Потеличі.
Сім'я ред.
В 1935 році одружився з Елізабет Шутте (1915–2011).[1] В 1942 році в пари народився син Йобст, який став оберстом бундесверу.[1]
Нагороди ред.
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Німецький хрест в золоті (13 листопада 1941) — за заслуги у битві за Москву. Гуделіус став першим кавалером Німецького хреста в золоті серед службовців 5-ї танкової дивізії.
- Сертифікат пошани (8 лютого 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (10 лютого 1942) — за заслуги у боях під Вязьмою. Гуделіус став третім кавалером Лицарського хреста Залізного хреста серед службовців 5-ї танкової дивізії.
Література ред.
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 354.
- Detlev von Plato: Geschichte der 5. Panzerdivision von 1938 bis 1945. Lüchow 1978, ab S. 164.
- Gerd Fricke: Fester Platz Tarnopol 1944. (1. Auflage), Verlag Rombach, Freiburg im Breisgau 1969 (= Einzelschriften zur militärischen Geschichte des Zweiten Weltkrieges, Bd. 4), ISBN 3-7930-0160-1 der 2. Auflage von 1986, S. 73.
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsches Geschlechterbuch (нім.). 1973.