Альфред Гобарт Стерді
Альфред Гобарт Стерді (англ. Alfred Hobart Sturdee; 6 травня 1863, Саутсі, Портсмут, Гемпшир, Англія, Велика Британія — 19 червня 1939, Сандрінгем, Мельбурн, Вікторія, Австралія) — австралійський військовий діяч і лікар британського походження, полковник Австралійської армії, учасник англо-бурської та Першої світової воєн. Компаньйон ордена Святого Михайла та Святого Георгія.
| Альфред Гобарт Стерді | |
|---|---|
| англ. Alfred Hobart Sturdee | |
 | |
| Народження |
6 травня 1863 Саутсіd, City of Portsmouthd, Гемпшир, Велика Британія |
| Смерть |
19 червня 1939 (76 років) Сандрингемський палац, Сандрінгам, Кінгс-Лінн-енд-Вест-Норфолкd, Норфолк, Англія, Велика Британія |
| Звання | полковник |
| Війни / битви | Друга англо-бурська війна, Дарданельська операція (1915) і Західний фронт |
| Нагороди |
  |
 Альфред Гобарт Стерді у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Молоді роки, сім'я й освіта ред.
Альфред Гобарт Стерді народився 6 травня 1863 року У Саутсі поблизу Портсмута у графстві Гемпшир у Великій Британії[1] у родині Фредеріка Ренні Стерді й Анни Френсіс, уродженої Гадсон[2]. Походить із відомого роду з давніми традиціями служби у флоті. Його брат Фредерік Чарльз Доветон Стерді став адміралом флоту та прославився фолклендським боєм 1914 року, а його племінник Лайонел Артур Доветон Стерді, син брата, теж став адміралом[3][4][5].
Альфред закінчив Шпиталь Кінгс-коледжу у Лондоні. У 1880 році як корабельний лікар емігрував до Австралії, де оселився у Вільямстауні, передмісті Мельбурна (колонія Вікторія), і заснував там успішну приватну медичну та хірургічну практику[1].
Військова кар'єра ред.
8 березня 1889 року вступив на військову службу колонії Вікторія[1]. Того ж року одружився з Лаурою Ізабелл, уродженою Мерретт[6] (нар. 1 травня 1864 року)[7]. У 1890 році у них народився син Вернон Ештон Гобарт Стерді, який зробив ще більш блискучу військову кар'єру та двічі був начальником Генерального штабу Австралії[8]. У 1893 році народилася дочка Ейра Годсон, у шлюбі Вестон[5][9]. У складі Вікторіанських королівських бушменів і 4-го Вікторіанського імперського контингенту взяв участь в англо-бурській війні[1][10]. 9 липня 1901 року був згаданий у донесеннях[11] за допомогу пораненому солдатові, до якого він проїхав півмилі верхи на коні під вогнем противника[12]. Був нагороджений Медаллю королеви за Південну Африку із трьома пряжками («РОДЕЗІЯ», «КАПСЬКА КОЛОНІЯ», «ТРАНСВААЛЬ») і Медаллю короля за Південну Африку[en] з двома пряжками («ПІВДЕННА АФРИКА 1901», «ПІВДЕННА АФРИКА 1902»)[1][13].
12 липня 1902 року повернувся до Мельбурна[12]. У липні 1903 року був зарахований у резерв, але у січні 1905 року у званні капітана перейшов на службу у Медичний корпус Австралійської армії[en]. У серпні 1908 року отримав звання майора 2-го загону польової швидкої допомоги[en], а у грудні 1912 року — підполковника 16-го загону[1][3].
До початку Першої світової війни сім'я Стерді жила на Гай-стріт у Норткоті[en][14], де Альфред відновив медичну практику у клініці «Stoneycroft»[12]. 18 серпня 1914 року 51-річний Стерді, який мав за спиною 26 років військової служби, був зарахований до Австралійських імперських сил. Медичну практику за нього стали вести доктори Годфрі та Вебб[12]. Альфред знову очолив 2-й загін польової швидкої допомоги у Казармах Вікторії[en] у Мельбурні. 19 жовтня 1914 року він відплив з Австралії на борту HMAT A18 Wiltshire й 11 грудня прибув до Єгипту. 6 квітня 1915 року Альфред сів на «HMAT 13 Mashobra», який став на якір 25 квітня біля Галліполійського півострова. У Галліполі він служив головним санітарним лікарем, починаючи з висадки 25 квітня 1915 року і до остаточної евакуації[1]. 30 травня евакуйовано до Англії на борту HMAT A49 Seang Choon через грип. У серпні повернувся назад. Примітно, що у Галліполі Стерді служив разом із сином Верноном[14] (прибув туди за два дні після призначення свого батька лейтенант-ад'ютантом до штаб-квартири дивізійних інженерів)[12]. 15 грудня Альфред залишив штаб командування АНЗАК на борту «Heroic» і 16 грудня висадився у Сарпі[en] на Лемносі. 15 лютого 1916 року повернувся до Єгипту[1]. 30 березня 1916 року у званні полковника розпочав службу на Західному фронті у складі 1-ї дивізії[en], обійнявши посаду асистента директора медичної служби у Франції та Бельгії[1][15][16].
2 лютого 1916 року Альфред Стерді був зведений у звання компаньйона Ордену Святого Михайла та Святого Георгія[17]. 28 січня і 13 липня 1916 року був згаданий у кількох донесеннях[18][19]. 21 листопада евакуйовано з фронту до Лондона через хронічну бронхіальну інвалідність[1]. 4 січня 1917 року був ще раз згаданий у донесеннях[20]. За підсумками війни Альфред також був нагороджений Зіркою 1914—1915, Британською воєнною медаллю, Медаллю Перемоги та Нагородою офіцерів колоніальних допоміжних сил[13].
Подальше життя ред.
10 лютого 1917 року Альфред вирушив до Австралії і 12 квітня прибув до Мельбурна, де отримав посаду директора медичної служби 3-го військового округу, а пізніше — директора медичної служби Департаменту з репатріації[en], яку обіймав до своєї відставки[1] у 1930 році[12]. Надалі проживав на Макміллан-стріт в Елстернвіку[en][14].
Альфред Гобарт Стерді помер 19 червня 1939 року у віці 76 років після тривалої хвороби на Гладстон-стріт у Сандрингемі[en], передмісті Мельбурна[1][5][12], через чотири дні після отримання сином Верноном звання командора Ордену Британської імперії[12][21] та за кілька місяців до початку Другої світової війни[4]. Похований на цвинтарі Четелгема[en] в Аделаїді[7] Його дружина Лаура померла 4 жовтня 1944 року і була похована поряд з ним[22].
Пам'ять ред.
Особисті речі Альфреда Стерді, зокрема щоденники з місць боїв, зберігаються у Бібліотеці Академії сил оборони Австралії[en][1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Guide to the Papers of Lieutenant-General Sir Vernon Ashton Hobart Sturdee. Australian Defence Force Academy. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 11 травня 2015.
- ↑ Sturdee, Sir Frederick Charles Doveton, first baronet (1859-1925), naval officer. Dictionary of National Biography. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
- ↑ а б (Buckley, 1990)
- ↑ а б Men In Uniform. Lieut.-General Sturdee. The Mercury[en] (National Library of Australia). 4 грудня 1941. Процитовано 11 травня 2015.
- ↑ а б в Colonel Alfred Hobart Sturdee died. The Sydney Morning Herald (National Library of Australia). 30 червня 1939. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
- ↑ MERRETT marriages 1846-1890 Victoria Australia. FamilyTreeCircles. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 21 травня 2015.
- ↑ а б Alfred Hobart Sturdee graves. BillionGraves.com. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
- ↑ (Wood, 2002)
- ↑ Eira Hodson Sturdee (born 1893). AncientFaces. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- ↑ Page 4554, position 1. The London Gazette (Австралійський військовий меморіал). 9 липня 1901. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ Issue 27331, page 4554 (PDF). The London Gazette. 9 липня 1901. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ а б в г д е ж и The Sturdee family (medical practioners). DiscoveringAnzacs (Национальный архив Австралии). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
- ↑ а б Miniature group Attributed to Colonel Alfred Hobart Sturdee (PDF). Noble Numismatics. Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2018. Процитовано 11 травня 2015.
- ↑ а б в Alfred Hobart Sturdee (1863-1939). Darebin Libraries (Правительство Виктории). Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
- ↑ (Butler et al, 1930)
- ↑ (Butler, 1940)
- ↑ Page 1336, position 1. The London Gazette (Австралійський військовий меморіал). 2 лютого 1916. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ Page 1209, position 54. The London Gazette (Австралійський військовий меморіал). 28 січня 1916. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ Page 6955, position 70. The London Gazette (Австралійський військовий меморіал). 13 липня 1916. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ Page 256, position 114. The London Gazette (Австралійський військовий меморіал). 4 січня 1917. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
- ↑ Supplement 34585, page 8 (PDF). The London Gazette. 30 грудня 1938. Архів оригіналу (PDF) за 26 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
- ↑ Laura Isabel Sturdee (Merrett) graves. BillionGraves.com. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
Література ред.
- A. G. Butler, Rupert Downes, F. A. Maguire, R. W. Cilento. Volume I – Gallipoli, Palestine and New Guinea. — Canberra : Australian War Memorial, 1930. — (Official History of the Australian Army Medical Services, 1914—1918)
- A. G. Butler. Volume II – The Western Front. — Canberra : Australian War Memorial, 1940. — (Official History of the Australian Army Medical Services, 1914–1918)
- James Wood. Sturdee, Sir Vernon Ashton Hobart (1890–1966). — Canberra : Australian National University, 2002. — С. 340—342. — (Australian Dictionary of Biography)
- Colonel J. P. Buckley. Father and Son on Gallipoli. — Australian Defence Force Journal. — Canberra : Department of Defence, 1990. — Т. No. 81. — С. 30—53.