Альфа-піролідинопентіофенон
А́льфа-піролідинопентіофено́н (англ. Alpha-Pyrrolidinopentiophenone) (також відомий як α-PVP, β-кето-пролінтан, альфа-піролідиновалерофенон) — синтетичний психостимулятор класу катинон, розроблений у 1960-х роках,[1] який продається як дизайнерський наркотик.[2] Досить поширеною його розмовною назвою є флакка. α-PVP хімічно споріднений з піровалероном і є кетоновим аналогом пролінтану.
| |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | ? |
| Код ATC | ? |
| PubChem | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C15H21NO |
| Мол. маса | 231.33 |
| SMILES | & |
| Синоніми |
|
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус |
Schedule I (CA) Class B (UK) Schedule I (US) Заборонено в:
|
| Шляхи введення | Перорально, інтраназально, внутрішньовенно, сублінгвально, інгаляційно, ректально |
Побічні ефекти ред.
Альфа-PVP, як і інші психостимулятори, може викликати гіперстимуляцію, параною та галюцинації.[3] Повідомлялося, що α-PVP є причиною смерті або значно сприяє смерті від самогубств та передозувань, спричинених комбінаціями наркотиків.[4][5] α-PVP також був пов'язаний щонайменше з однією смертю з набряком легенів та помірно розвиненою атеросклеротичною ішемічною хворобою, коли вона поєднувалася з пентедроном.[6]
Фармакологія ред.
α-PVP діє як інгібітор зворотного захоплення норадреналіну і дофаміну зі значеннями IC50 14,2 та 12,8 нМ відповідно, аналогічно його метилендіокси похідному MDPV. Як і інші катінони, було продемонстровано, що α-PVP надає підсилюючі ефекти у щурів.[7]
Хімія ред.
Альфа-піролідинопентіофенон не реагує з реактивом Маркі. Дає сіру/чорну реакцію з реактивом Мекке.[8]
Виявлення в рідинах організму ред.
α-PVP можна кількісно визначити у крові, плазмі чи сечі за допомогою рідинної хроматографії — мас-спектрометрії для підтвердження діагнозу отруєння у госпіталізованих пацієнтів або для надання доказів у судово-медичній експертизі причин смерті. Очікується, що концентрація α-PVP у крові або плазмі крові буде знаходитись у межах 10—50 мкг/л у осіб, які вживають препарат рекреаційно, >100 мкг/л у пацієнтів в стані алкогольного сп'яніння та >300 мкг/л у жертв гострого передозування.[9][10]
Примітки ред.
- ↑ GB 927475, "α-Pyrrolidinovalerophenones", published 29 травня 1963
- ↑ Логан, Баррі К. (13 вересня 2013). SOFT Designer Drug Committee Monographs: Alpha-PVP (PDF). Society of Forensic Toxicologists. Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2015.(англ.)
- ↑ Drugs of Abuse Emerging Trends. National Institute on Drug Abuse. 6 квітня 2015. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 12 грудня 2019.(англ.)
- ↑ Marinetti LJ, Antonides HM (Квітень 2013). Analysis of synthetic cathinones commonly found in bath salts in human performance and postmortem toxicology: method development, drug distribution and interpretation of results. Journal of Analytical Toxicology. 37 (3): 135—46. doi:10.1093/jat/bks136. PMID 23361867.(англ.)
- ↑ Richards-Waugh LL, Bailey KM, Clay DJ, Gebhardt MA, Newsome-Sparks CL, Majmoud HE, Venuti SE, Kraner JC (2013). t (PDF). AAFS Proceedings. Abstract K16. Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2016. Процитовано 12 грудня 2019.(англ.)
- ↑ Sykutera M, Cychowska M, Bloch-Boguslawska E (Травень 2015). A Fatal Case of Pentedrone and α-Pyrrolidinovalerophenone Poisoning. Journal of Analytical Toxicology. 39 (4): 324—9. doi:10.1093/jat/bkv011. PMID 25737339.(англ.)
- ↑ Gannon BM, Galindo KI, Mesmin MP, Sulima A, Rice KC, Collins GT (Травень 2018). Relative reinforcing effects of second-generation synthetic cathinones: Acquisition of self-administration and fixed ratio dose-response curves in rats. Neuropharmacology. 134 (Pt A): 28—35. doi:10.1016/j.neuropharm.2017.08.018. PMC 5809320. PMID 28811192.(англ.)
- ↑ Reactions table [Таблиця реакцій]. Reagent Base. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка)(англ.) - ↑ Eiden C, Mathieu O, Cathala P, Debruyne D, Baccino E, Petit P, Peyriere H (Листопад 2013). Toxicity and death following recreational use of 2-pyrrolidino valerophenone [Токсичність та смерть після рекреаційного вживання 2-піролідино валерофенону]. Clinical Toxicology. 51 (9): 899—903. doi:10.3109/15563650.2013.847187. PMID 24111554.(англ.)
- ↑ Baselt RC (2014). Disposition of toxic drugs and chemicals in man. Seal Beach, Ca.: Biomedical Publications. с. 1751. ISBN 978-0-9626523-9-4.(англ.)
Джерела ред.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів».
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |