Відкрити головне меню

Альдо Андреані (італ. Aldo Andreani 1 серпня, 1887, Мантуя — 1971, Мілан) — італійський скульптор і архітектор доби сецесії.

Альдо Андреані
Aldo Andreani

Artgate Fondazione Cariplo - Andreani Aldo - Crocifisso.jpg

Торговельно-промислова палата, Мантуя, або палаццо Андреані.
Народження 1 серпня 1887(1887-08-01)Мантуя
Смерть 1971(1971)Мілан
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Навчання Академія Брери і Міланський технічний університет
Діяльність скульптор, архітектор
Праця в містах Мантуя, Верона, Мілан
Архітектурний стиль сецесія
Найважливіші споруди Торговельно-промислова палата, Мантуя, вілла Занолетті, павільйон для ломбардської виставки в Римі, вілла Расін, палаццо Фідія, Мілан
Реставрація пам'яток Палаццо дель Подеста, вежа дель Орологіо, монастир Сан Франческо
Альдо Андреані у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Народився в місті Мантуя. У родині був ще брат Генрі, з яким він працюватиме разом.

Вищу освіту опановував в Королівському технічному інституті в Мілані, який пізніше отримала статус університету. Працював архітектором та скульптором. Перша архітектурна споруда митця — приватна вілла Занолетті. Серед відомих споруд майстра в Мантуї — Торговельно-промислова палата, найкращий зразок стилю сецесії в місті. На подяку за проект і створення величної споруди її називають також Палаццо Андреані.

Був задіяний в створенні павільйону Ломбардії на виставці в Римі з нагоди 50-річчя створення єдиної держави Італії.

У роки 1-ї світової війни перебрався в Мілан, де працював архітектором (будинки на вулиці Зебреллоні, будинок Занолетті, вілла Расін). Серед найбільш значущих споруд міланського періоду — палаццо Фідія.

Надалі працював директором Управління по охороні та реставрації пам'яток архітектури в Мантуї та Вероні. Під його керівництвом у Мантуї були реставровані Палаццо дель Подеста (19391944), Палаццо делла Раджоне (19401942), вежа дель Орологіо (вежа з курантами), монастир Сан Франциско (19431944).

Помер у Мілані.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Elena Lissoni, Aldo Andreani, catalogo online Artgate della Fondazione Cariplo, 2010, CC-BY-SA. (італ.)

ПосиланняРедагувати