Echinococcus multilocularis
| Echinococcus multilocularis | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Echinococcus multilocularis, який паразитував у лисиці
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Echinococcus multilocularis (також відомий як Ехінокок багатокамерний та Альвеокок[1]) — вид гельмінтів, поширений переважно в північній півкулі. E. multilocularis разом з іншими представниками роду Echinococcus (особливо E. granulosus) породжують захворювання, відоме як ехінококоз. Однак деякі науковці підтримують іншу назву виду Alveococcus multilocularis (альвеокок), а хворобу, яку він спричинює, називають альвеококозом.
Історичні відомості ред.
Рудольф Лейкарт у 1863 році дав назву збуднику — альвеолярний або багатокамерний ехінокок (Echinococcus alveolaris s. multilocularis).
Життєвий цикл ред.
Включає первинного, або остаточного хазяїна та вторинного, або проміжного хазяїна, кожен з яких містить різні життєві стадії гельмінта. Лисиці, койоти, домашні собаки та інші псові — остаточні хазяї для дорослої стадії паразита. Також можуть бути зрідка залучені котячі. Голівка гельмінта прикріплюється до слизової кишечника гачками і присосками. Потім гельмінт починає виділяти сотні яєць, які з калом виходять назовні.
Ареал виду охоплює північну Євразію та Північну Америку. Європейська ендемічна зона поширення E. multilocularis у лисиць більша, ніж це передбачалося раніше, і є нові дані, що як популяція лисиць, так і поширеність E. multilocularis виросли у багатьох районах.
E. multilocularis та E. granulosus є найближчими філогенетичними сусідами в родині Taeniidae: їх поєднує численні аспекти росту, пластичність та подібності у проміжних та остаточних хазяях.
Морфологія ред.
E. multilocularis завдовжки 1,4-4,5 мм (стробіла), має голівку (сколекс) з чотирма присосками і віночком гачків, хоча їхня кількість менша ніж у звичайного ехінокока; від 2 до 6 (частіше 4—5) члеників, при цьому останній сегмент тіла сильно збільшений і становить майже половину загальної довжини тіла. Стробіла містить кулясту матку, що не має бокових випинань. Статевий отвір розташований у передній половині бічного краю, а не в задній, як у звичайного ехінокока.
Коли людина випадково проковтує яйця альвеокока, в тонкому кишечнику активуються онкосфери, що вилуплюються з яєць. Онкосфери потрапляють у кров і осідають у печінці. Фінна являє собою сукупність дрібних пухирців, що практично не містять рідини на відміну від звичайного ехінокока. Розмножуються брунькуванням тільки назовні, проростаючи в тканину по типу злоякісної пухлини (екзофітне зростання), що є патогномонічною особливістю розвитку личинки альвеокока. Всередині альвеококового міхура формується гідатидна рідина, яка містить багато білкових та небілкових компонентів альвеокока.
Патогенні властивості ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-675-2 / С. 202—203.
- Chun-Seob Ahn, Jeong-Geun Kim, Xiumin Han, Insug Kang, Yoon Kong Comparison of Echinococcus multilocularis and Echinococcus granulosus hydatid fluid proteome provides molecular strategies for specialized host-parasite interactions. Oncotarget. 2017 Nov 14; 8(57): 97009–97024. doi: 10.18632/oncotarget.20761 (англ.)
- Gottstein B, Stojkovic M, Vuitton DA, Millon L, Marcinkute A, Deplazes P. Threat of alveolar echinococcosis to public health--a challenge for Europe. Trends Parasitol. 2015 Sep;31(9):407-12. doi: 10.1016/j.pt.2015.06.001. (англ.)
- Dominique A Vuitton Alveolar Echinococcosis (AE). Updated: Nov 08, 2019 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases (Chief Editor: Burke A Cunha) [1] [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання ред.
- CDC. Parasites Home. Echinococcosis. General Information. Alveolar Echinococcosis (AE) FAQs Page last reviewed: December 12, 2012. [2] [Архівовано 14 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)