Альбрехт Пенк
Альбрехт Фрідріх Карл Пенк (нім. Albrecht Friedrich Karl Penck; 25 вересня 1858, Лейпциг — 7 березня 1945, Прага) — німецький географ і геолог, особливо цікавився геоморфологією, льодовиковими формами рельєфу та кліматологією.
Альбрехт Пенк | |
---|---|
нім. Albrecht Penck | |
Альбрехт Пенк | |
Народився | 25 вересня 1858[2][3][…] Ройдніцd, Німеччина |
Помер | 7 березня 1945[1][2][…] (86 років) Прага, Протекторат Богемії і Моравії[1] |
Країна | Саксонське королівство Німецька імперія Третій Райх |
Діяльність | геолог, географ, викладач університету, кліматолог |
Галузь | геологія |
Alma mater | Лейпцизький університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[5] |
Науковий керівник | Фердінанд Ціркель |
Знання мов | німецька[2][6] |
Заклад | Віденський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і HU Berlin |
Членство | Прусська академія наук, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Австрійська академія наук, Баварська академія наук, Національна академія наук США, Національна академія дей-Лінчей, Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd, Данська королівська академія наук і Королівське товариство Единбурга |
Діти | Вальтер Пенк |
Нагороди | |
У Віденському університеті лекції Альбрехта Пенка слухав український географ, картограф та етнограф, академік Всеукраїнської академії наук — Степан Рудницький.
Біографія
ред.Альбрехт Пенк народився в Рюдніці поблизу Лейпцига в сім'ї продавця книг Еміля Пенка (1829—1880) і його дружини Єлизавети Пенк (1833—1896). Після закінчення середньої школи в 1875 році він навчався в Лейпцизькому університеті, де вивчав хімію, ботаніку, мінералогію та геологію.
У 1885—1906 роках Пенк був професором Віденського університету, а з 1906 по 1927 рік університету Гумбольдтів у Берліні, де він працював над проблемами геоморфології та кліматології.
У 1886 році Пенк одружився з Ідою Гангхофер (1863—1944), сестрою письменника Людвіга Гангхофера[de] (1855—1920). Їхній син — Вальтер Пенк (1888—1923) став відомим географом і геоморфологом.
Разом з Едвардом Брюкнером[de] (1862—1927) у 1909 році опублікував відому працю «Альпи в льодовиковий період» (Die Alpen im Eiszeitalter), де вони розділили плейстоцен на чотири льодовикові періоди відповідно до заледеніння Альп (Гунц, Міндель, Рисс, Вюрм), з назвами, обраними за річковими долинами, які, на думку представників льодовикової теорії, були продуктом руху льодовиків.
До 1918 року Пенк також керував інститутом і музеєм океанографії. З 1928 року викладав в німецькому університеті Карла-Фердинанда в Празі.
Альбрехт Пенк помер в Празі 7 березня 1945 року.
Наукові праці
ред.- Studien über lockere vulkanische Auswürflinge. 1878.
- Die Geschiebeformation Norddeutschlands. 1879.
- Die Vergletscherung der deutschen Alpen, ihre Ursache, periodische Wiederkehr und ihr Einfluss auf die Bodengestaltung. 1882.
- Schwankungen des Meeresspiegels. 1882.
- Die Eiszeit in den Pyrenäen. 1884.
- Das Deutsche Reich, das Königreich der Niederlande, das Königreich Belgien, das Großherzogtum Luxemburg (in Richthofens Länderkunde v. Europa 1888/89).
- Morphologie der Erdoberfläche. 2 Bände. Stuttgart 1894.
- Thalgeschichte der obersten Donau. In: Schriften des Vereins für Geschichte des Bodensees und seiner Umgebung. 28. Jg., 1899, S. 117—130. (цифрова копія)
- mit E. Brückner: Die Alpen im Eiszeitalter. 3 Bände. Leipzig 1909.
- Tsingtau. 1910.
- Nationale Erdkunde. Buchholz & Weißwange, Berlin 1934.
- Klettgauer Pforte und Bodensee. In: Schriften des Vereins für Geschichte des Bodensees und seiner Umgebung. 66. Jg., 1939, S. 117—139. (цифрова копія)
Примітки
ред.- ↑ а б в Пенк Альбрехт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118739883 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ CONOR.Sl
Посилання
ред.- Пенк Альберт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1318-1319. — 1000 екз.
- Степан Рудницький — ґеоґраф з Україною в серці [Архівовано 11 серпня 2019 у Wayback Machine.]