Альберт Сент-Дьйорді

Альберт Сент-Дьйорді (Сент-Дьорді) (угор. Szent-Györgyi Albert, 16 вересня 1893, Будапешт — 22 жовтня 1986, Вудс-Гол) — американський біохімік угорського походження, удостоєний в 1937 р. Нобелівської премії з фізіології або медицини за цикл робіт, присвячених біологічному окисненню.

Альберт Сент-Дьйорді
угор. Szent-Györgyi Albert
Народився	16 вересня 1893(1893-09-16) Будапешт, Австро-Угорщина
Помер	22 жовтня 1986(1986-10-22) (93 роки) Вудс-Гол, ·ниркова недостатність
Поховання	Woods Hole Village Cemeteryd
Місце проживання	Сполучені Штати Америки
Країна	США
Діяльність	біохімік, хімік, політик, лікар, викладач університету, антивоєнний активіст, фізіолог
Alma mater	Будапештський університет
Галузь	Біохімія
Заклад	Лейденський університет, Кембриджський університет, Сегедський університет
Посада	член Національних зборів Угорщини, member of the Hungarian upper chamberd і member of the Provisional National Assemblyd
Науковий ступінь	доктор медицини, доктор філософії у галузі хімії
Науковий керівник	Hartog Jacob Hamburgerd
Членство	Угорська академія наук Папська академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Леопольдина Національна академія наук США
Партія	незалежний політик
Війна	Перша світова війна
Відомий завдяки:	вітаміни, біологічне окиснення, механізми м'язового скорочення
Мати	Jozefina Lenhossékd
У шлюбі з	Kornélia Deményd Márta Borbíród June Susan Wichtermand Marcia Houstond
Родичі	György Libikd
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1937)
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Альберт Сент-Дьйорді у Вікісховищі

Життєпис

Альберт Сент-Дьйорді народився 16 вересня 1893 р. в Будапешті. Закінчив Будапештський університет, у 1917  р. отримав ступінь доктора медицини. Повернувшись з армії після Першої світової війни, поїхав у Нідерланди. У 1922-1926 рр.. працював в Лейденському університеті, потім (у 1927, 1929 рр..) — в Кембриджському університеті, де в 1927 р. отримав докторський ступінь у галузі хімії. У 1927-1930 рр.. працював у клініці Мейо (США). У 1930 р. повернувся до Угорщини. У 1931-1945 рр.. був професором Сегедського університету, в 1945-1947 рр.. — Будапештського університету. У 1947 р. емігрував до США. Працював у Морській біологічній лабораторії у Вудс-Голі (штат Массачусетс) і в Інституті з вивчення м'язів. У 1975 р. став науковим керівником Національного фонду досліджень раку.

Науковий внесок

Основні роботи Сент-Дьйорді присвячені хімії вітамінів, вивчення процесів окиснення в клітині, механізмів м'язового скорочення. У 1927-1929 рр. він виявив у рослинних тканинах гексуронову кислоту і довів її ідентичність вітаміну С. У 1936 р. відкрив вітамін Р. Вивчаючи споживання кисню при м'язовому скороченні, встановив каталітичну роль у цьому процесі дикарбонових кислот. У ході робіт, виконаних в 1939-1946 роках, відкрив актоміозиновий комплекс, що відіграє ключову роль в цьому процесі. Показав, що він складається з двох компонентів — білків актину та міозину. Продемонстрував роль аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) як джерела енергії під час роботи м'язів. Дослідження Сент-Дьйорді з вивчення розщеплення вуглеводів з утворенням діоксиду вуглецю, води та інших речовин і вивільненням енергії створили передумови для відкриття Кребсом циклу трикарбонових кислот.

Наукові праці

Сент-Дьйорді є автором численних наукових праць — «Хімія м'язового скорочення» (Chemistry of Muscular Contraction; 1947), «Біоенергетика» (Bioenergetics, 1957); «Вступ до субмолекулярної біології» (Submolecular Biology, 1960). У 1970 він написав книгу «Божевільна мавпа» (The Crazy Ape), в якій висловив стурбованість долею людства в епоху науково-технічного прогресу.

Помер Сент-Дьйорді в Вудс-Голі 22 жовтня 1986 року.

Див. також

• Флавоноїди

Література

• Вюрмер Р. Альберт Сент-Дьйорді і сучасна біохімія. — В кн.: Обрії біохімії. М., 1964