Вікіпедія

Альберт Гіршман

Німецько-американський економіст; учасник французького Опору

Альберт Отто Гіршман (нім. Albert Otto Hirschman, 7 квітня 1915(19150407), [де?] — 11 грудня 2012) — американський економіст, професор економіки Гарвардського університету, один з авторів індексу Херфіндаля-Гіршмана, автор книг з політичної економії та політичної ідеології.

Альберт Гіршман
нім. Albert Otto Hirschman
Псевдоніми Albert Hermant[1]
Народився 7 квітня 1915(1915-04-07)[2][3][…]
Берлін, Німецька імперія[2]
Помер 10 грудня 2012(2012-12-10)[2][3][4] (97 років)
Юїнг Тауншип, Мерсер, Нью-Джерсі, США
Країна  США
 Німеччина
Діяльність економіст, викладач університету, письменник
Alma mater Лондонська школа економіки та політичних наук
HEC Paris
Університет Трієста
HU Berlin
Französisches Gymnasium Berlind
Галузь економіка
Заклад Гарвардський університет
Університет Каліфорнії (Берклі)
Колумбійський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Членство Національна академія дей-Лінчей
Національна академія наук США
BBAW
Американська академія мистецтв і наук
Emergency Rescue Committeed
Війна громадянська війна в Іспанії і Друга світова війна
Брати, сестри Ursula Hirschmannd
Родичі Eugenio Colornid і Альтьєро Спінеллі
Нагороди
CMNS: Альберт Гіршман у Вікісховищі

Має великий внесок в економіку розвитку, підкреслював необхідність незбалансованого зростання. Оскільки країнам, що розвиваються, бракує навичок ухвалення рішень, що слід заохочувати нерівномірність їхнього розвитку, щоб стимулювати ріст та сприяти мобілізації ресурсів.

Життєпис ред.

Народився в Берліні, син Карла і Гедвіга Маркузе Гіршман, сестра Урсули Гіршман. Після навчання 1932 року в Боннському університеті, отримав освіту в Сорбонні, Лондонській школі економіки та Трієстському університеті, де отримав ступінь доктора економічних наук 1938 року.

Згодом виступив за боротьбу проти іспанської республіки під час громадянської війни в Іспанії. Після того, як Франція здалася нацистам, працював з Варіаном Фраєм, щоб допомагати провідним європейським художникам та інтелігентам втекти до США. Гіршман допоміг перевезти їх з окупованої Франції до Іспанії через Піренейські гори, а потім до Португалії.

Служив в армії США (1943—1946), де працював в Управлінні стратегічних служб, був призначений начальником західноєвропейської та британської Секції співдружності Ради федеральної резервної системи (1946—1952), працював фінансовим радником Національної ради з планування Колумбії (1952—1954), був приватним економічним радником у Боготі (1954—1956). Після цього він провів ряд академічних призначень з економіки в Єльському університеті (1956—1958), Колумбійському університеті (1958—1964), Гарвардському університеті (1964—1974) та Інституті перспективних досліджень (1974—2012).

У пошуках альтернативи теоріям збалансованого розвитку проводив дослідження людської природи й поведінки, зайнявся психоаналізом і філософією. 1977 року опублікував книгу «Salida, voz y lealtad».

Гіршман допоміг розробити принцип «невидима рука ринку» в есе 1967 року. 2001 року Гіршмана вказали серед 100 найкращих американських інтелектуалів, у книзі Річарда Познера «Громадські інтелектуали: дослідження спад».

2003 року здобув нагороду Бенджаміна Ліппінкота від Американської асоціації політичних наук.

2007 році рада з досліджень соціальних наук заснувала щорічну премію на честь Гіршмана.

Помер у віці 97 років 10 грудня 2012 року, через кілька місяців після смерті дружини Сари Гіршман (уроджена Чапіро).

Гіршман про політику ред.

Гіршман назвав «Пристрасті й інтереси» улюбленою книгою. Згідно даних його біографа Джеремі Адельмана, книга відображала політичну поміркованість Гіршмана, виклик економістам як відновлювальних рахунків людської природи як «машину, що максимізує користь», а також марксистську або комунітарну ностальгію за світ, який був втрачений від скупості покупців.

Індекс Гіршмана ред.

1945 року Гіршман запропонував індекс ринкової концентрації, який представляв собою квадратний корінь із суми квадратів ринкової частки кожного учасника ринку. 1950 року Орріс Херфіндаль запропонував використовувати цей індекс без квадратного кореня.

Видання ред.

  • 1945. Національна держава та структура зовнішньої торгівлі 1980 року розширюється, Берклі: Університет Каліфорнійської преси
  • 1955. Колумбія; основні моменти розвитку економіки. Богота: Банк Республіки Прес.
  • 1958. Стратегія економічного розвитку. Нью-Хейвен, штат Коннектікут. ISBN 0-300-00559-8
  • 1961. Латиноамериканські питання; есе та коментарі Нью-Йорк: Фонд двадцятого століття.
  • 1963. Подорожі до прогресу: дослідження економічної політики в Латинській Америці. Нью-Йорк: Фонд двадцятого століття
  • Розглядаються проекти розвитку. Вашингтон, Д.К .: Інститут Брукінгса. ISBN 0-815-73651-7 (папір).
  • 1970. Вихід, голос і лояльність: відповіді на зниження у фірмах, організаціях і державах. Кембридж, штат Массачусетс: Преса Гарвардського університету. ISBN 0-674-27660-4 (папір).
  • 1971. Ухил надії: есе про розвиток і Латинська Америка. Нью-Хейвен.
  • 1977. Пристрасті та інтереси: політичні аргументи для капіталізму перед його тріумфом. Прінстон, Нью-Джерсі: Прінстонський університет прес. ISBN 0-691-01598-8.
  • Національна влада і структура зовнішньої торгівлі. Берклі: Університет Каліфорнії.
  • 1981. Нариси на вторгнення: економіка до політики і за її межами. Кембридж (англ.); Нью-Йорк: Прес Кембриджський університет.
  • 1982. Перенесення залучень: приватні інтереси та громадські дії. Прінстон, Нью-Джерсі: Прінстонський університет прес.
  • 1984. Попереду колективно: масовий досвід Латинської Америки (з фотографіями Мітчелла Денбурга). Нью-Йорк.
  • Упередження до надії: есе про розвиток і Латинська Америка. Боулдер.
  • 1986. Конкурентні погляди ринкового суспільства та інші останні есе. Нью-Йорк: Вікінг.
  • 1991. Риторика реакції: викривлення, марність, небезпека. Кембридж, штат Массачусетс: преса Belknap Press Harvard University. ISBN 0-674-76867-1 (тканина) і ISBN 0-674-76868-X (папір).
  • 1995. Схильність до самостійної підривної діяльності. Кембридж, штат Массачусетс: Harvard University Press.
  • 1998. Перетин кордонів: вибрані твори. Нью-Йорк: Книги зон; Кембридж, штат Массачусетс: Розподілений MIT Press.
  • 2013. Світовий філософ: Одіссея Альберта О. Гіршман Джеремі Адельмана. ISBN 9780691155678. Прінстонський університет. Нью-Джерсі (2013)
  • 2013 «Істотний Гіршман» під редакцією Джеремі Адельмана (Прінстонський університет) 384 сторінки; 16 есе

Див. також ред.

  • Цикл Гіршмана

Примітки ред.

  1. ↑ Tesnière L. Madame, vous allez m'émouvoir: Une famille française à travers deux guerres mondiales — С. 156. — ISBN 978-2-08-143759-3
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119252147 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б Babelio — 2007.

Джерела ред.

  • Доповіді Альберта Гіршман в бібліотеці рукописів Селі Г. Мадда, Принстонського університету
  • Огляд книг у Нью-Йорку
  • Визнання початку Амхерста
  • Премія і лекція Альберта О. Гіршман
  • Некролог з Інституту перспективних досліджень
  • «Великий бічний мислитель помер 10 грудня»
  • Рецензія на книгу «Мирський філософ: Одіссея Альберта О. Гіршман» (Прінстон), Джеремі Адельман: Дар сумнівів: Альберт О. Гіршман і сила невдачі Малькольм Гладуелл
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альберт_Гіршман&oldid=37494137