Альберто Дель Боно

Альберто Дель Боно
італ. Alberto del Bono
Ім'я при народженні	італ. Alberto del Bono
Народження	21 вересня 1856; Голезеd, Парма, Герцогство Парми та П'яченци
Смерть	26 липня 1932 (75 років); Рим, Італія
Країна	Королівство Італія
Звання	адмірал
Війни / битви	Італійсько-турецька війна; Перша світова війна
	Альберто Дель Боно у Вікісховищі

Альберто Дель Боно (італ. Alberto del Bono, 21 вересня 1856, Голезе ( зараз частина Парми) - 26 липня 1932, Рим) — італійський адмірал та політик, міністр військово-морських сил у 1917 році.

Біографія

Альберто Дель Боно народився 21 вересня 1856 року в містечку Голезе (зараз частина Парми). У 1873 році вступив до Військово-морської школи, яку закінчив у 1877 році у званні гардемарина. У 1880 році отримав звання молодшого лейтенанта, у 1885 році - лейтенанта. Протягом 1883-1885 років ніс службу у Червоному морі.

У 1896 році отримав звання капітана III рангу. Протягом 1897-1898 років був заступником командира крейсера «Джованні Бозан». У 1899 році отримав звання капітана II рангу, командував транспортом «Еуропа». У 1904 році отримав звання капітана I рангу і був призначений команди ром крейсера «Етторе Ф'єрамоска».

у 1908 році Альберто Дель Боно був призначений командиром броненосця «Реджина Елена». У грудні того ж року брав участь у рятувальній операції після Мессінського землетрусу, під якої спіпрацював з Умберто Каньї (командир броненоcця «Наполі») та Паоло Таоном ді Ревелем (командир броненоcця «Вітторіо Емануеле»). Ця співпраця згодом переросла в тривалу дружбу.

У 1911 році Альберто Дель Боно отримав звання контрадмірала, був членом Вищої ради військово-морського флоту (італ. Consiglio superiore di Marina). Після нетривалої служби начальником штабу 3-го військово-морського департаменту у Венеції був призначений командувачем Військово-морської академії в Ліворно і обіймав цю посаду протягом 1911-1914 років. На цій посаді брав участь в італійсько-турецькій війні, очолюючи ескадру навчальних кораблів.

У 1914 році отримав звання віцеадмірала і був призначений заступником голови Вищої ради військово-морського флоту. У 1915 році призначений командувачем Військово-морського департаменту в Ла-Спеції. У 1916 році призначений генеральним секретарем у Міністерстві військово-морських сил. Протягом 1917-1919 років очолював міністерство в урядах Паоло Боселлі та Вітторіо Орландо.

Протягом 1919-1921 років Альберто Дель Боно був командувачем Військово-морського командування в Тірренському морі та президентом Вищої ради військово-морського флоту. У 1921 році вийшов у відставку.

Залишивши активну службу, був членом ради директорів металургійної фірми «Metallurgica Bresciana già Tempini», згодом став директором першої італійської авіакомпанії «Aero Espresso Italiana».

Помер 26 липня 1932 році у Римі.

Нагороди

Італійські

Кавалер Великого хреста Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Кавалер Великого хреста Ордена Корони Італії
Хрест «За військову доблесть»
Пам'ятна медаль італійсько-турецької війни 1911—1912
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
Медаль Перемоги
Пам'ятна медаль африканської кампанії
Маврикіанська медаль заслуг за 10 п'ятиліть бездоганної військової кар'єри
Медаль «В пам'ять об'єднання Італії»
Золотий хрест за вислугу років
Медаль за заслуги під час рятувальної операції після Мессінського землетрусу
Пам'ятна медаль за рятувальну операцію після Мессінського землетрусу

Іноземні

Медаль «За видатні заслуги» ВМС США

Джерела

Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861—1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альберто Дель Боно
Альберто Дель Боно на сайті Сенату Італійської республіки (італ.)
Альберто Дель Боно на сайті Біографічного словника італійців (італ.)